ЗДО "Вишенька" (ясла-садок) Жовтанецької сільської ради
 
.

Вихователь-методист

 

 

 

 

 

 

 

 

Увиразнення мовлення вихователя – шлях до збагачення мовлення дітей

Мова найкраще служить людині тоді, коли той,  хто  користується нею, найповніше володіє її скарбами. А для цього треба вивчити будову мови, словник, норми вимови,  треба виховувати любов до мови, до рідного слова».      Мова вихователя є взірцем для дітей, тому він не має права говорити недбало, невиразно. Кожне вимовлене вихователем слово дошкільники сприймають як зразок …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

Лепбук — розвивальна книжка з індивідуальним характером

  Новий спосіб систематизації знань Саме поняття «лепбук» з’явилося в інформаційному просторі нещодавно, але доволі швидко завоювало популярність серед педагогів і дітей. Лепбук (від англ. lapbook — наколінна книга) — книжка або папка, у якій систематизовані матеріали з якоїсь теми. Лепбук є кінцевим продуктом тематичної проектної діяльності. Найчастіше він має вигляд папки, з внутрішнього боку якої наклеєні …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

6 правил безпечної прогулянки, що має виконати вихователь

Збираючись на прогулянку, вихователь забирає дітей, які першими одяглися, і виходить на майданчик. Решту дітей виводить на майданчик помічник вихователя. Якщо вихователь виявив небезпечні предмети на майданчику (скло, пляшки, шприци, палиці тощо), то він має негайно їх акуратно (щоб не поранитися) прибрати з території або попросити двірника це зробити. Під час прогулянки вихователь має: тримати в полі зору всіх дітей; пильно стежити за тим, щоб діти не виходили …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

Форми роботи з батьками

 «Секрети спілкування з дитиною»  Вправа «Згоден — не згоден  перевірити знання основних правил ви­ховання дитини, організації її розпоряд­ку дня; розвивати пізнавальний інтерес. Практичний психолог озвучує твердження і батьки погоджуються чи не погоджуються  з ними, поянюють свою думку. Твердження для батьків: Замінити читання казки мамою не може жодна аудіоказка, навіть у виконанні професійних акторів. Дитині дуже …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

Дитячий садок і Нова українська школа: як прокласти місток

Суть Нової української школи (НУШ) полягає у переході від школи інформаційної, яка дає учням лише знання і деякі вміння та навички, до школи компетентностей ХХІ століття. Компетентність – динамічна комбінація знань, умінь, цінностей та ціннісних ставлень, що визначає здатність успішно розв’язувати життєві проблеми, провадити подальшу навчальну та професійну діяльність. “Канвою” розвитку учня в НУШ вважають …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

Правила взаємодії з дитиною

Правила взаємодії з дитиною Ціннісні орієнтації як психологічний феномен покликані виконувати функції регуля­ції усвідомленої поведінки дитини в соціумі. Утім, щоб такі функції були сповна реалізовані, важлива цілеспрямована підтримка дитячої особистості з боку батьків. Поводьтеся з дитиною так само, як з дорослим, але зважайте на її вік та відсутність у неї соціального досвіду спілкування зі світом …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

Упіймати блакитного журавля, або Допомагаємо батькам виховувати дітей

Особистість виховається у тріаді – заклад освіти, сім’я, громадськість. Такої думки дотримувався В.О.Сухомлинсикий, ідеї якого ми застосовуємо в нашому закладі під час роботи з батьками вихованців. Щоб поглибити педагогічні знання батьків, допомогти їм упоратися з проблемами виховання, доносимо до них ідеї В.О.Сухомлинського через його оповідання і казки під час зборів, розваг. Існують негативні проблемні питання, …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методистаРобота творчої групи | Залишити коментар

Опитувальник для самостійного визначення батьками рівня готовності дитини до шкільного навчання

Шановні батьки! Пропонуємо вам самостійно визначити, наскільки ваша дитина готова до вступу до шко­ли. Ваші відверті відповіді на запитання опитувальника допоможуть запобігти можливим про­блемам на початковому етапі навчання дитини у школі. Звертаємо вашу увагу на те, що всі перераховані знання та вміння є не обов’язковими, а лише бажаними. Пам’ятайте: дитина не має володіти всіма без …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Теґи: готовність дитини до навчання у школі | Залишити коментар

Поради батькам першокласників

31Педагоги та батьки майбутніх першокласників переймаються тим, наскільки діти готові до навчання у школі. Батьків зазвичай найбільше турбує, чи вміє дитина читати, писати й рахувати. Практичні психологи дошкільних навчальних закладів перевіряють, чи готова дитина вчитися в умовах школи. Здається, про все подбали, все передбачили, та за цією метушнею інколи ми, дорослі, забуваємо про найбанальніші речі, …Продовжити читання »

Категорії: Блокнот методиста | Залишити коментар

Новий формат взаємодії з родинами. Шляхи вдосконалення взаємодії з батьками через «Батьківське віконечко»

Взаємодія з батьками — це напрям діяльності дошкільного навчального закладу, який був і залиша­ється одним з найважливіших та  стратегічних. Взаємодіяти з батьками як з однодумцями у справі виховання, розвитку й навчання дітей означає повноцінно забезпечувати процес гармонійного становлення особис­тості. Для цього необхідно змінити традиційні педагогічні підходи на результативніші, цікаві сучасним батькам. Ефективна робота дошкільного закладу …Продовжити читання »

 

 

ОРІЄНТОВНА ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА ДНЗ 

ПОНЕДІЛОК

800 – 1000 спостереження за ранковим прийом та освітнім процесом, його аналіз (тематичне та комплексне вивчення)

1000 – 1100 оперативна нарада

1100 – 1200 допомога та контроль з питань самоосвіти педагогів

1200 – 1300 робота з документацією

1300 – 1400  робота в методичному кабінеті (розробка методичних рекомендацій)

1400 – 1510 оновлення інформаційного змісту сайту ДНЗ.

ВІВТОРОК

00 – 10 00 оперативний (І-ІІ тиждень) та тематичний (ІІ-ІV тиждень) аналіз освітньої роботи (оперативний)

1000 –  1100 консультативний центр для батьків

1100 – 1200  консультації (І т. – «вузькі» спеціалісти, ІІ т. – ранній, молодший вік; ІІІ т. – середній вік; ІV т. – старший вік)

1200 – 1300  робота в методичному кабінеті (впорядкування матеріалів)

1300 – 1400  засідання творчої групи

1400 – 1510   обстеження різних аспектів розвитку дітей (тематичний аналіз)

аналіз планування роботи групи раннього віку на місяць (4-й тиждень)

СЕРЕДА

(ІІІ тиждень – методичний день у відділі освіти)

800 – 1000  спостереження за ранковим прийом та освітнім процесом, його аналіз (тематичне та комплексне вивчення)

1000 – 1100  прийом громадян

1100 – 1200  семінари, консультації, педагогічна рада – згідно з річним планом; перевірка прийняття управлінських рішень

1200 – 1300  робота з нормативно-правовими документами, науково-методичною літературою

1300 – 1400  узагальнення передового педагогічного досвіду, допомога педагогам

1400 – 1510  робота в методкабінеті: ознайомлення з новими теоретичними матеріалами, перегляд фахових видань;

аналіз планування освітньої роботи молодших груп ( 4-й тиждень)

ЧЕТВЕР

800 – 1000  оновлення інформаційного змісту на сайті ДНЗ

1000 – 1100  консультації музичних керівників, практичних психологів, логопеда (затвердження планів – 4-й тиждень)

1100 – 1200  оформлення виставок, стендів

1200 – 1300  допомога вихователям у підготовці до батьківських зборів та до методичних заходів

1300 – 1400  тематичний аналіз освітньої роботи з дітьми, оформлення методичних матеріалів, результатів спостережень

1400 – 1510  аналіз та узагальнення матеріалів про результати освітньої діяльності педагогів, які атестуються

аналіз планування освітньої роботи середніх груп (4-й тиждень) 

   П’ЯТНИЦЯ

1000 – 1100  обробка матеріалів із питань атестації, курсової перепідготовки педагогічних кадрів

1100 – 1200  робота з педагогами, які атестуються

1200 – 1300  робота в методичному кабінеті (підготовка до виставок, конкурсів)

видача методичної літератури

1300 – 1400  планування методичної роботи на тиждень (ІV тиждень – на місяць)

1400 – 1500  діяльність педагогів щодо створення розвивального середовища у групах (попереджувальний контроль)

співпраця зі школою (ІІІ тиждень)

аналіз планування освітньої роботи старших груп ( 4-й тиждень)

1500 – 1600  здійснення методичної допомоги педагогам з різних питань н/в роботи з дітьми, самоосвіти

1600 – 1700 прийом громадян 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Життєве кредо:«Досвід – дитина думки, а думка – дитина дії. Дія – головний ключ до успіху».

 

Програмно - методичне забезпечення

 

Зміст методичної роботи в ДНЗ "Вишенька" будується на основі державних директивних документів

про освіту, зокрема тих, що регламентують і визначають основні напрямки та зміст освітньо -виховної роботи з дітьми (Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Коментаря до нього, Національної доктрини розвитку освіти, Програми розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля”, Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», навчальних планів, програм,методичних рекомендацій, новинок психолого-педагогічної літератури , інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, удосконалення осіітньо-виховного процесу, напрямків діяльності педагогів.

Методичну роботу в ДНЗ "Вишенька" здійснює вихователь – методист Макарчук Олександра Володимирівна, яка разом із директором Вихопень О.М.. слідкує:

- за створенням науково – методичних, організаційно-педагогічних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;

- організацією системи роботи, спрямованої на активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду педагогічних працівників; 

- впровадженням в практику роботи закладу інноваційних технологій та досягнень кращого педагогічного досвіду; 

- вивченням стану організації освітньо – виховного процесу, умов забезпечення психічного та фізичного здоров’я дошкільників, рівня їх життєвої компетентності;

- вивченням рівня знань, умінь та навичок дошкільників відповідно до державних стандартів;

- організацією освітньо – виховного процесу, інформаційно - просвітницької роботи серед батьків вихованців з питань розвитку, виховання та навчання дітей.

 

Методична робота в дошкільному закладі базується на таких засадах:

• відповідність системи методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства і держави;

• науковість методичної роботи;

• комплексний характер методичної роботи, що передбачає єдність і взаємозв'язок усіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

• систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість.

• творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів;

• конкретність, урахування особливостей роботи дошкільного закладу, індивідуалізація та диференціація у підході до педпрацівників;

• єдність теорії і практики, оперативність, гнучкість та мобільність методичної роботи;

• колективний характер при розумному співвідношенні групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових і добровільних форм та видів методичної роботи, самоосвіти педагогів;

• створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогічних працівників.

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМИ, ЗА ЯКИМИ МИ ПРАЦЮЄМО

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»

Білан О.І, Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін.

Мандрівець, лист МОН від 23.05.2017 №1/11-16163

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт»

авт. кол. Андрієтті О.О., Голубович О.П. та ін.

Інститут психології ім.Г.С.Костюка НАПН України; Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України наказ від 01.08.2017 №1/11-7684

Завданням методичної служби є:

·         Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя

·         Стимулювання творчого потенціалу та інноваційних пошуків

·         Підвищення педагогічної культури вихователів

·         Вдосконалення педагогічної майстерності

·         Розвиток спеціальних умінь та навичок

·         Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності

 

Базується на принципах методичної роботи:

·         Педагогічна співпраця з вихователем

·         Робота в режимі довіри, доброзичливості

·         Творча атмосфера, стимулювання творчої активності

·         Принцип допоміжно-регульованого контролю

·         Надання вихователеві права вибору

·         Системність методичних заходів

·         Принцип "Я-повідомлень" у спілкуванні

·         Щоденна допомога

·         Випереджувальний характер методичної роботи

Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

·         Курси підвищення кваліфікації

·         Науково-практичні семінари

·         розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах

·         узагальнення досвіду роботи педагогів

Методична робота з кадрами:

·         Підвищення рівня фахової майстерності педагогів

·         Курсова перепідготовка

·         Атестація педагогів

·         Наставництво

·         Педради

·         Семінари

·         Консультації

·         Колективні перегляди

·         Робота творчої групи

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

·         Круглий стіл, диспут, консультації

·         Інтерактивні лекції

·         Навчальні тренінги

·         Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп

·         Вивчення структури та оснащення матеріального середовища

·         Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять

 


МЕТОДИЧНА РОБОТА в дошкільному закладі - комплексний і творчий процес, що забезпечує практичне навчання вихователів різноманітним методам і прийомам роботи з дітьми. Методична робота містить систему взаємопов'язаних заходів, спрямованих на вдосконалення педагогічної майстерні вихователів, розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження досягнень перспективного педагогічного досвіду, забезпечення практичної реалізації інноваційних технологій і як наслідок - зростання якості дошкільної освіти і виховання малюків.


Педагоги в ході навчально – виховного процесу цілеспрямовано, послідовно реалізовувують завдання, які підбирали за програмами „Українське дошкілля” і „Впевнений старт”, спрямовують їх на розвиток тих чи інших здібностей дітей, їх життєвої компетенції, виховання культури поведінки, доброго смаку, створення естетичної обстановки у всіх видах діяльності та побуті.

Всі педагоги систематично працюють над вдосконаленням своєї фахової майстерності, відвідують постійно діючі семінари, упроваджують перспективний педагогічний досвід.

У дошкільному закладі вихователями всіх вікових груп проводиться робота з сім’єю відповідно до умов життя, складу сім'ї психологічного клімату.

 

 

 

 

/Files/images/0_82d07_67e8cf39_XL.jpg

Методист – політ думок у безхмар’я до висот.

Це – професія душі, це – скарбниця знань усіх. Методист – учитель, друг і порадник, а навкруг. Біля нього скільки світла, що творчість квітами розквітла. Методист – це в серці стук, працьовитість вмілих рук. Це методики криниця і майстерності крамниця.

ПРОГРАМИ, ЗА ЯКИМИ МИ ПРАЦЮЄМО

Програма розвитку дитини дошкільного віку «УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ» та програма "Впевнений старт".

програма ""/Files/images/title_bilan_ukr_doshkillya.jpg

Мета даної програми - розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону.

Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років.

/Files/images/61.gif

/Files/images/3331.jpg

/Files/images/555.jpg

/Files/images/666.jpg

/Files/images/777.jpg

Приорітетні напрямки навчально - виховної роботи:

Педагогічний колектив зорієнтований на вирішення наступних завдань:

1. Продовжити роботу, щодо формування у дошкільників свідомого ставлення до власного здоров"я.

2. Продовжити роботу над упровадженням в практику ДНЗ освітньоорієнтованої технології психолого - педагогічного проектування взаємодії дорослого та дитини "Радість розвитку" Т.Піроженко.

3. Узагальнити досвід роботи по організації взаємодії з батьками у вигляді інтерактивного інформаційного стенду.

4. Узагальнити досвід роботи ДНЗ по охороні життя та здоров"я дітей під час навчально - виховного процесу у вигляді ППД.

Навчально-методична база та ефективність її використання під час навчально-виховного процесу

Адміністрацією та педагогічним колективом ДНЗ створені належні умови для всебічного повноцінного розвитку, комфортного перебування дітей в дошкільному закладі.
Оформлення групових приміщень, кабінетів, музичного, спортивного залу є педагогічно доцільним, відповідає естетичним та педагогічним вимогам.
При організації та облаштуванні розвивального простору у групових приміщеннях врахована його величезна значимість для становлення особистості.
Для забезпечення потреби дітей гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку: ігрові, куточки самостійної художньої діяльності, книги, природи, розвиваючих ігор, національні, чергових, тощо. Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, а у відповідних ігрових зонах – сюжет гри та способів його реалізації. При цьому враховано вимоги відповідності предметно-розвивального середовища віковим особливостям вихованців, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити розвивально-пізнавальний процес диференційованим.
Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти як невеличкими підгрупами, так й індивідуально.
У кожній віковій групі обладнано методичні шафи, де накопичено і систематизовано весь дидактичний, наочний матеріал для організації пізнавально-розвивальної діяльності з дітьми відповідного дошкільного віку.
Осередком здійснення пізнавально-розвивальної діяльності та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання, що відображено у каталозі методичного кабінету Окремими розділами виділено нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.
Для реалізації одної з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дитячої художньої літератури, методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу обліку іграшок та посібників, книгу отримання та видачі посібників, окремо створено картотеку демонстраційних картин.
У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів. Це інформації, зразки мультимедійних презентацій, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів, методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження рівнів засвоєння дітьми програми для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.

Науковий рівень методичної роботи
Зміст методичної роботи в дошкільному навчальному закладі будується на основі державних документів про освіту, науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психоголо-педагогічної літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, інформації про перспективний педагогічний досвід.
Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного особистісно - орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Що відображається у тематиці запланованих методичних заходів на навчальний рік: педагогічних радах, семінарах, методичних об’єднаннях, консультаціях, колективних переглядах .

З метою забезпечення якості навчально-виховного процесу в ДНЗ використовуються традиційні та нетрадиційні форми організації навчання педагогічного колективу:

педагогічні ради,
семінари - практикуми,
медико-педагогічні наради,
творчі звіти педагогів,
майстер-класи,
педагогічні консиліуми,
круглий стіл,
ділові ігри,
вікторини,
дискусії.
В своїй діяльності керується нормативно-правовою базою, що регламентує діяльність дошкільного закладу, а також нормативно-правовими документами, що регламентують роботу вихователя-методиста.

1.Методичні рекомендації щодо підбору і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах (МОН України, від 17.03.2006 р. № 1/9-153);
2. Методичні рекомендації щодо підбору і використання іграшок для дітей дошкільного віку у дошкільних навчальних закладах (МОН України, від 18.07.2008 р. № 1/9-470);
3. Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку у 2010-2011 навчальному році. Лист Міністерства освіти і науки України від 18.08.2010 р. № 1/9-570.
4. Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.09.2010 р. № 1/9-666.
5. Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі. Наказ МОН від 23.11.2010 року № 1111.
6. Методичні рекомендації МОН від 16.08.2010 № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу».
7. Про затвердження Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу. Наказ МОН №1070 від 09.11.10 року.
8. Лист МОНмолодьспорту України №1/9-639 «Про освітню розвиваючу технологію «Радість розвитку».
9. Дитина, наук. кер. Проскура О.В., (лист МОН України від 08.12.2010 ., №1/11-11177).

КОМПОНЕНТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДНЗ


/Files/images/4b784700.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вихователь-методист

дошкільного навчального закладу "Вишенька"(ясла-садок) Жовтанецької сільської

 

 

ради

Макарчук Олександра Володимирівна


У 1999 році закінчила Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Педагогічний факультет" та здобула кваліфікацію вчителя початкових класів. У 2015 році закінчила Львівський  національний університет ім. І. Франка та здобула кваліфікацію вихователя дітей дошкільного віку.

Педагогічний стаж роботи 23 роки.


Маю кваліфікаційну категорію "спеціаліст І категорії".  




Вихователь - методист ДНЗ організовує методичну роботу,


контролює навчально-виховний процес.



Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Методична робота з педагогічними кадрами проводиться на високому рівні, використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

Завдання методичної служби

- організація роботи щодо впровадження  програми "Впевнений старт", "Українське дошкілля".

Завдання та обов`язки вихователя - методиста


- збагачення освітгього процесу використанням інноваційних технологій, новітніми методами та засобами навчання;
- постійне вдосконалення навичок самоосвіти педагогів, надання вихователям кваліфікованої допомоги, як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результатів їх педагогічної праці;
- створення такого освітнього простору, де в повному обсязі реалізовано творчий потенціал педагогічного колективу і кожного зокрема.

Пріоритетні напрямки освітньої  роботи:

1. «Формування світогляду дошкільників та розвиток комунікативно – мовленнєвих навичок засобами художнього слова в інтегрованому просторі дошкільного закладу» ..

2. «Патріотичне виховання».

3. «Екологічна освіта дошкільників».

4. «Формування основ здорового способу життя».

Навчально-методична база та ефективність її використання.



Адміністрацією та педагогічним колективом ДНЗ створені належні умови для всебічного повноцінного розвитку, комфортного перебування дітей в дошкільному закладі.
Оформлення групових приміщень, кабінетів, музичного, спортивного залу є педагогічно доцільним, відповідає естетичним та педагогічним вимогам.
При організації та облаштуванні розвивального простору у групових приміщеннях врахована його величезна значимість для становлення особистості.
Для забезпечення потреби дітей гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку: ігрові, куточки самостійної художньої діяльності, книги, природи, розвиваючих ігор, національні, чергових, тощо. Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, а у відповідних ігрових зонах – сюжет гри та способів його реалізації. При цьому враховано вимоги відповідності предметно-розвивального середовища віковим особливостям вихованців, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити розвивально-пізнавальний процес диференційованим.
Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти як невеличкими підгрупами, так й індивідуально.
У кожній віковій групі обладнано методичні шафи, де накопичено і систематизовано весь дидактичний, наочний матеріал для організації пізнавально-розвивальної діяльності з дітьми відповідного дошкільного віку.
Осередком здійснення пізнавально-розвивальної діяльності та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання. Окремими розділами виділено нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця з родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.
Для реалізації однієї з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу отримання та видачі посібників.
У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів. Це інформації, зразки мультимедійних презентацій, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів, методичні рекомендації, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.

Науковий рівень методичної роботи

Зміст методичної роботи в дошкільному навчальному закладі будується на основі державних документів про освіту, науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психоголо-педагогічної літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, інформації про перспективний педагогічний досвід.
Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного особистісно - орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Що відображається у тематиці запланованих методичних заходів на навчальний рік: педагогічних радах, семінарах, методичних об’єднаннях, консультаціях, колективних переглядах .
З метою забезпечення якості навчально-виховного процесу в ДНЗ використовуються традиційні та нетрадиційні форми організації навчання педагогічного колективу:
педагогічні ради,
семінари - практикуми,
творчі звіти педагогів,
майстер-класи,
ділові ігри,
вікторини,

дискусії.

 

 

   Зміст та ефективність роботи педкабінету.
     Методичний кабінет закладу є центром методичної роботи, здійснює навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу.
Оформлення та оснащення педагогічного кабінету відповідає сучасним вимогам.
В наявності нормативно-правові та інструктивно-законодавчі, концептуальні, урядові документи, наукова література, всі періодичні видання з дошкільної освіти: - Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства»;
- Конвенція про права дитини;
Примірна інструкція з діловодства у дошкільних закладах»(Наказ МОН України від 01.10.2012р №1059);
Типове положення «Про атестацію педагогічних працівників України» 
(Наказ МОН №930 від 06.10.2010р.) ;

- Положення «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності»;
- Концепція громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності;
- Інструктивно-методичний лист «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі»;
- Інструктивно-методичний лист «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах»;
- Інструктивно-методичний лист «Рекомендації щодо календарно-тематичного планування навчально-виховного процесу в ДНЗ»;
- Типовий перелік обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах, тощо.
В достатній кількості навчально-наочних посібників, ТЗН тощо. На виконання наказу МОН України від 11.09.2002р. та відповідно до «Типового переліку обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах» методичний кабінет оснащено комп’ютером, відеомагнітофоном, ксероксом, принтером.
Насиченість та змістовність матеріалів методичного кабінету дає можливість ефективно проводити інформаційно-довідкову роботу, педколективу самостійно підвищувати й удосконалювати фахову майстерність шляхом впровадження в практику роботи досягнення науки, ППД, новітніх педагогічних технологій.
Складовою діяльності педкабінету є методичний куточок, до якого входять: - Інформація про річні завдання, шляхи їх вирішення;
- Інформація про семінари-практикуми, плани роботи творчих груп;
- План роботи закладу на поточний місяць, де вміщено інформацію про проведення методичних заходів в закладі;
- Атестаційний куточок;
    Відповідно до вимог оформлені довідки та накази по тематичних вивченнях навчально-виховного процесу, матеріали семінарів-практикумів, тематичних декадників, тижневиків, що проводилися.
Методична література ( в достатній кількості) зберігається у шафах за розділами програми. Так само в пронумерованих папках зберігаються розробки занять, свят, розваг та інших видів діяльності дошкільників. Матеріали на запити сьогодення зберігаються у пронумерованих папках і висвітлюються у експозиціях спеціально облаштованих тематичних виставок.
    Невід’ємною складовою роботи кабінету є ведення та постійне поповнення змісту катологу методичного кабінету (за освітніми лініями "Базового компоненту дошкільної освіти" (оновлена редакція)), що дозволяє педагогам витрачати менше часу на пошуки відповідних матеріалів для занять.
Зібрано велику кількість матеріалів для роботи з батьками: методичні рекомендації, зразки папок-пересувок, тематика консультацій та бесід, рекомендації щодо проведення інтерактивних форм роботи з батьками.
    Належна увага приділяється наступності в роботі школи і дитячого садка.
    В методичному кабінеті достатня кількість матеріалів та методик обстеження дітей різних вікових груп, завдання на виявлення рівня пізнавальної активності вихованців, які вихователі широко використовують для проведення діагностики та планування корекційної роботи з дітьми.

 



 

       Ведення педагогічної документації дошкільного закладу.
У дошкільному навчальному закладі № 19 документація ведеться відповідно до «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах», затвердженою Наказом Міністерства освіти № 32 від 01.10.2012р
Усі документи зберігаються в певному місці, ведуться чітко, охайно, державною мовою, з дотриманням єдиних вимог до форм і стилю їх оформлення, за кожним з них закріплена відповідальна особа.
В методичному кабінеті в наявності вся необхідна документація, зокрема:
- річний план роботи;
- місячні плани, що забезпечують виконання річного;
- діагностичні карти роботи педагогічних працівників та професіограми, які складаються на основі висновків про роботу із врахуванням самооцінки медпрацівників;
- сітка охоплення педагогічних працівників різними формами роботи;
- перспективні та поточні плани курсової перепідготовки та атестації педпрацівників;
- плани семінарів, семінарів-практикумів, творчих груп, гурткової роботи, орієнтовна мережа пізнавально-розвивальної діяльності тощо;
- довідки тематичних та комплексних вивчень;
- каталог методичної, художньої дитячої літератури, періодичних видань, дидактичні ігри;
- книга обліку посібників, ігрового, дидактичного обладнання;
- дані про кадри, курсову перепідготовку, роботу з молодими спеціалістами.
Вся ділова документація зберігається у спеціально обладнаних шафах, сейфі.
Адміністрація дошкільного закладу № 19 приділяє велику увагу контролю за станом ведення ділової документації, у структурі внутрішнього контролю відображені питання перевірки стану ділової документації, наслідки якої відбито в довідках і наказах.
Ці питання циклічні, повторюються періодично протягом усього навчального року.

 

 

 

 

ЗВЕРИНАЯ ЛАПЛАНДИЯ. Обсуждение на LiveInternet - Российский Сервис Онлайн-Дневников

Куточок живої природи в дошкільному закладі

Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить її добрішою, будить в ній кращу почуття. Особливо велика роль природи у вихованні дітей.

В дошкільній установі дітей знайомлять з природою, з тими змінами, які відбуваються в ній в різні пори року. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння явищ природи, допитливість, вміння спостерігати, логічно мислити, естетично, з цікавістю та любов’ю відноситись до всього живого. Любов до природи, навички бережного відношення до неї, турбота про живі істоти народжують не тільки інтерес до природи, але й сприяють формуванню в дітей кращих рис характеру, таких, як патріотизм, працелюбність, повагу до праці дорослих, які охороняють та примножують природні багатства.

Познайомити дітей з природою, виховувати любов до неї допоможе куточок природи дошкільного закладу, де утримують кімнатні рослини та деякі тварини.

Жителів куточка природи діти бачать кожного дня, що полегшує роботу вихователя, під його керівництвом діти систематично спостерігають та доглядають за живими організмами. В процесі догляду за ними діти отримують уявлення про багатство рослинного та тваринного світу на землі, про те, як ростуть та розвиваються рослини та тварини, які умови для них слід створювати. Вихователь вчить дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин, знаходити подібність та відмінність між ними, спільне та різне в рослин, допомагає помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Під час розглядання кімнатних рослин звертає увагу дітей на красу квітів та листя, на те, як рослини, що знаходяться в груповій кімнаті, і добре доглянутий акваріум прикрашають її. Все це сприяє формуванню в дітей почуття прекрасного.

В процесі систематичного догляду за рослинами та тваринами вихователь формує в дітей певні трудові навички, вчить уважно відноситись до мешканців куточка, турбуватися про живі організми, укріплюючи таким чином в дітей інтерес до природи, наполегливість за досягнені результати.

Плануючи роботу він повинен врахувати:

  1. Загальні положення про куточок в дошкільному закладі.
  2. Вимоги до куточка природи.
  3. Зміст і організацію роботи дошкільників у куточку живої природи.
  4. Охорону праці дітей.
  5. Додатки:
  • рослини, що рекомендуються для утримання в куточку природи;
  • тварини, що рекомендуються для утримання в куточку природи;
  • зимово-весняні посіви насіння і садіння цибулин в куточку природи.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Куточок живої природи є невід’ємною складовою частиною групових кімнат в дошкільному закладі.

Куточок живої природи створюється для проведення навчальних і практичних занять, передбачених програмою розвитку дитини «Українське дошкілля» (чи інших програм, за якими працює дошкільна установа), здобуття поглиблених знань, формування практичних умінь та навичок, організації дослідницької та природоохоронної роботи дошкільників.

ІІ. ВИМОГИ ДО КУТОЧКА ПРИРОДИ

  1. Відбір рослин та тварин для куточка природи здійснювати відповідно до програми розвитку дитини «Українське дошкілля» (чи інших програм, за якими працює дошкільна установа). Всі мешканці куточка природи повинні бути досить різноманітними та цікавими для спостереження, невибагливими, щоб праця по догляду за ними була доступною дітям дошкільного віку.
  2. В куточку природи слід поміщати в першу чергу рослин та тварин характерних для кліматичного поясу, в якій розміщена установа. Куточки старших дошкільників поповнюються тваринами і рослинами з інших кліматичних зон. У всіх рослин та тварин, розміщених в куточку природи, повинні бути яскраво виражені ознаки груп чи класу (наприклад, риби чи птахи з типовими для цього класу будовою тіла та повадками). Потрібно також враховувати вікові особливості дітей тієї групи, для якої підбирають живі об’єкти: для молодшої і середньої груп – рослини і тварини, найбільш типові за будовою, в старшій групі, крім цього, повинні бути об’єкти, в яких типові ознаки виражені менш яскраво (наприклад, рослини, що мають не тільки зелений колір листя, риби з округлою формою тіла і видавленими плямами і т.д.).
  3. В куточках природи молодшої та середньої групи розміщувати найвибагливіших мешканців, щоб діти були вспромозі доглядати за ними. В куточках природи старших груп можуть бути рослини і тварини, відповідно більш вимогливі до умов життя, їх за кількістю повинно бути значно більше.
  4. Підбираючи кімнатні рослини, слід врахувати такі особливості, якщо вікна виходять на південний бік, доцільно розміщувати світолюбиві рослини, в приміщеннях з вікнами на північ – добре розвиваються тіневиносливі.
  5. Одні мешканці куточка природи постійно знаходяться в групі, їх діти можуть спостерігати на протязі року. Це кімнатні рослини, птахи, риби, ссавці. Вихователь на свій розсуд може внести в куточок і нові рослини, з якими планує познайомити дітей, замінити рибок або птахів між молодшою і середньою групами. Інші об’єкти розміщуються в куточку природи на короткий час – на сезон, а іноді на його частину.
  6. При підборі мешканців куточка слід враховувати також особливості природного оточення дошкільного закладу та вік дітей.
  7. Всі мешканці куточка природи розміщуються в відповідності з їх біологічними особливостями та вимогами до умов в пере стінку, щоб на нього не падало сонячне світло. Не можна зосереджувати різних мешканців в одному місці групової кімнати, дітям важко в таких умовах спостерігати за тваринами, виділяти при необхідності якогось одного мешканця з маси інших. Слід враховувати також естетичні вимоги, різні кімнатні рослини і акваріум з рибками повинні розміщуватись так, щоб прикрашати приміщення групи, робити його привабливим, затишним.
  8. У куточку природи дошкільного закладу забороняється утримувати отруйні рослини і тварини, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
  9. Для догляду за рослинами та тваринами куточка природи в групі повинен бути інвентар. Для догляду за рослинами – лійки, щіточки, миски, тази, клейонки, ганчірки, палички для зрихлення землі; для догляду за тваринами: тази, ганчірки, щітки.

Весь інвентар повинен знаходитись в куточку чергових, так само слід зберігати клейончасті фартухи, які діти одягають під час роботи. Інвентар для догляду за акваріумом слід розмістити в столі-шафі під ним, де можна зберігати банку з кормом, щільно закриту кришкою. Весь робочий інвентар повинен мати своє місце, лежати на полиці в певному порядку.

Облаштування куточка природи

Облаштування куточка природи в дошкільному закладі спрямоване на ознайомлення дітей з природою та змінами, що відбуваються в ній. Облаштовуючи куточок природи, слід враховувати, що живий куточок поповнюється поступово, щоб діти могли роздивитись внесені об`єкти і спостерігати за ними. Поповнюючи куточки природи необхідно привернути увагу усіх дітей до нових рослин і тварин, назвати їх, роздивитися разом з дітьми, розказати де ростуть, визначити їх місце у куточку природи і розповісти, як за ними слід доглядати.

Використовуються різні засоби фіксації знань:ведення календарів природи і погоди, складання гербаріїв, колекцій, букетів, малювання, ліплення, виготовлення поробок з природного матеріалу, виставки та конкурси природничого змісту.

Потреба ведення календарів природи і погоди зумовлюється своєрідністю пізнання закономірностей сезонних змін дошкільниками. Пора року – досить значний проміжок часу. Відсутність різкої пори між порами року створює у дітей неправильні уявлення про деяку постійність навколишнього середовища. Неправильні уявлення часто бувають пов`язані і з різкими змінами в погоді — раптовими відлигами або похолоданням. Ведення календаря природи розвиває спостережливість, привчає уважно приглядатися до навколишньої природи, встановлювати взаємозв`язки і послідовність явищ, їх причини.

Робота з календарем починається вже з дітьми третього року життя.

Основні вимоги до календарів природи і погоди:

- відповідність віку дітей;

- інформативність(спроможність задовольнити пізнавальну потребу дітей, виходячи з їх вікових особливостей та рівня підготовки);

- привабливість, естетичність;

- практичність у користуванні;

- екологічна спрямованість.

 

Куточок природи у групі раннього віку

У кожній групі дошкільного закладу має бути свій куточок природи. Підбір та розміщення об`єктів у куточок природи здійснюється відповідно до віку дітей, керуючись чинними програмами та Санітарними нормами і правилами.

Куточок природи груп раннього віку (окрім об`єктів, передбачених програмою), може складатися з зображення дерева(земля, дерево, сонце). То є зв`язок природи Землі та Космосу. Разом з вихователем діти вносять зміни до календаря, то є враження від минулих спостережень: накладають крапельки дощу на дерево, затуляють сонечко хмаринкою, «одягають» дерево у листочки, «наряджають квітами навесні тощо. У куточку природи обов`язково має знаходитися лялька, одягнена по сезону.

 

Куточок природи у молодшій групі

Ознайомлення з явищами природи розпочинається в молодшому дошкільному віці. Основна форма роботи – систематичні спостереження в повсякденному житті та цільові спостереження. Важливо, щоб з явищами кожного періоду діти знайомились неодноразово. З цією метою вихователь проводить ряд спостережень на початку та в кінці сезону та планує один тиждень щоденних спостережень в розпал сезону. З дітьми даної вікової категорії педагог спостерігає кожне явище окремо (тільки дощову погоду чи тільки листопад). Слова вихователя повинні сприяти формуванню уявлень не лише про явище, як таке, але й про його сезонний характер. При повторному спостереженні за снігопадом педагог має акцентувати увагу на тому, що знову йде сніг, сніг завжди йде взимку. Якщо це стосується осіннього явища, то слід зазначити, що листя пожовтіли на деревах, бо так завжди буває восени.

Для уточнення та закріплення уявлень у куточку природи необхідно мати календар-погоди, який може бути у вигляді календаря-картинки «Яка сьогодні погода».Це листок картону 30×50 см завбільшки, поділений на чотири частини, на які наклеюються малюнки з зображенням відповідного типу погоди для певної пори року. Наприклад, для календаря-картинки «Осінь2 це може бути зображення яскравої, сонячної, вітряної, холодної, дощової, хмарної або без дощу погоди. Посередині картону прикріплюється стрілочка, якою після повернення з прогулянки відмічають, який сьогодні тип погоди.

Інша форма ведення календаря погоди для молодших дошкільників це набір картинок, на яких зображено різний стан погоди у певну пору року, і підставка, на яку вони викладаються після повернення з прогулянки.

У куточку природи обов`язково має знаходитися лялька, одягнена по сезону.

 

Куточок природи у середній групі

З дітьми середнього дошкільного віку вже можна одночасно спостерігати два-три явища (вітряну та дощову погоду або розпускання листя на кущах і деревах чи їх опадання при пориві вітру). Для календаря погоди в цьому віці може бути посібник, на якому намальовані картинки з зображенням станів погоди з руховою стрілкою посередині. Після повернення з прогулянки та обговорення погоди діти пересовують стрілку на потрібну картинку. Або це може бути набір картинок ( як і в молодшій групі) тільки в більшій кількості зображень погодних умов. Після проведення спостереження діти відшукують відповідну картинку з зображенням погоди і виставляють її. При перемінній погоді в середній групі можна виставляти дві картинки: похмура та дощова погода. Також у куточок природи вміщують дитячі малюнки на тему спостережень. Крім того, в середній групі слід виставляти картинку з зображенням хлопчика та дівчинки, одягнених так же, як були одягнені діти на прогулянці. Це допоможе показати, тепло чи холодно на вулиці. У ті дні, коли спостереження (за будь-якої причини) не проведені, посібники слід прибрати.

Куточок природи у старшій групі


Діти старшого дошкільного віку мають розуміти , що згідно зміни пори року все змінюється. Формування уявлень про пори року в старших дошкільників можливе за допомогою календаря-ширми. У групі вони самостійно та щоденно фіксують день тижня, погоду в календарі за допомогою умовних позначок. Важливо, щоб умовні позначення були прості і зрозумілі дітям. Найпоширенішими є такі позначення:дні тижня – різним кольором (для кожного дня визначити колір; погод а – знаками натуралістичного характеру (вітер – дерево, нахилене в сторону, сніг – графічне зображення сніжинки). Особливу увагу слід приділити позначкам ступеню тепла та холоду: це схематична фігура дитини, вдягненої по-різному: в трусиках, в платті, в пальто чи куртці, в шубі. Дошкільникам такі позначки зрозумілі, так як вони відповідають тому одязі, в якому діти були під час прогулянки. Вихователь лише показує, як треба доповнити малюнок зображенням птахів, комах, яких бачили підчас прогулянки. Техніка виконання малюнка повинна бути завжди однаковою (олівцем, фарбою чи фломастером). У кінці місяця стан погоди порівнюють, рахують, скільки було ясних, похмурих, дощових та вітряних днів, і роблять відповідні висновки про погоду. Доречним буде обговорення з дітьми результатів тижневих спостережень за природою за допомогою запитань:

  • Якими позначками ми помічали погоду, дні тижня?
  • Якою була погода на минулому тижні в понеділок? Як це видно по календарю?
  • Якими стали рослини на майданчику?
  • А як це видно по календарю? Чому змінюються рослини?
  • Які птахи, комахи були на майданчику? Птахи, яких ми бачили: зимуючі чи перелітні ?

Дуже важливо, щоб при всіх наступних спостереженнях у календарі знайшли відображення ті природні об`єкти, що і першого разу.

ІІІ. ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИКІВ В КУТОЧКУ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  1. Основним напрямом діяльності дітей у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком тварин і рослин, проведення різноманітних дослідів згідно з навчально-виховними програмами (плануванням) та організації дослідницької діяльності дошкільнят.
  2. Навчально-виховна та пошуково-дослідницька робота в куточку живої природи здійснюється відповідно плану, що складається на основі програми розвитку дитини «Українське дошкілля» (чи інших програм).
  3. Вихователь відповідає за стан та умови утримання, зберігання рослин і тварин, організацією навчально-виховної роботи з дітьми в куточку природи, відповідає за створення і підтримання умов в куточку природи, які відповідають правилам техніки безпеки та санітарно-гігієнічним вимогам.
  4. Вихователь проводячи такі форми роботи в куточку природи як: заняття, спостереження, дидактичні ігри, доручення, чергування, праця, повинен забезпечити дотримання дітьми правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічного режиму, а також безпечну експлуатацію і зберігання обладнання, інвентаря та об’єктів рослинного і тваринного світу, що утримують в куточку природи.
  5. Під час навчально-виховного та пошукового досліду роботи чи догляду за рослинами і тваринами куточка живої природи слід забезпечувати раціональний режим праці та відпочинку дітей.
  6. Для закріплення знань дітей про сезонні зміни в природі в куточках природи всіх вікових груп, слід вести спеціальні календарі. В молодших та середніх групах прості, де розміщуються нескладні ілюстрації, які відображають те, що в даний період відбувається в природі, малюнки дітей і т.д. В старшій групі дещо складніше. В них діти відмічають значками погоду сьогоднішнього дня, малюнки дітей, що відображають стан природи в даний момент, ілюстрації, які відображають те, що характерно для даної кліматичної зони і т.д.

ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ДІТЕЙ

  1. Згідно з правилами внутрішнього розпорядку, що діють у дошкільних закладах, з дітьми, які залучаються до проведення дослідницької роботи по догляду за рослинами та тваринами в куточку природи, проводяться відповідні бесіди та заняття.
  2. Інструкція з техніки безпеки розробляється вихователями та методистом і затверджується завідувачем дошкільної установи. Діти можуть бути допущені до роботи в куточок природи лише після проведення вихователем бесіди чи занять, що дали дітям знання з правил техніки безпеки.
  3. Навчально-дослідницьку роботу та догляд за рослинами і тваринами діти здійснюють лише в присутності дорослого.
  4. Вихователь, який здійснює керівництво роботою дітей в куточку природи, несе повну відповідальність за дотриманням трудового законодавства, правил, норм, інструкцій з техніки безпеки та охорони праці.

 

КІМНАТНІ РОСЛИНИ,

рекомендовані для вирощування в куточку природи

Молодша група

Середня група

Старша група

Китайський розан

Фікус

Амазонська лілія

Бегонія Рекс

Бальзамін

Бегонія (вічно квітуча, клиноподібна)

Традесканція

Пеларгонія

Клівія

Колеус

Амариліс

Аспарагус

Калла

Фуксія

Цінерус, аспідістра

Хлорофітум

Герань запашна

Просмотр темы - Фоны, клипарт, рамочки - Родителям о детях: беременность и роды, уход за малышом, здоровое питание, раннее развиТВАРИНИ,

рекомендовані для догляду в куточку природи

Молодша група

Середня група

Старша група

Риби:

  • акваріумні
  • карась
  • золота рибка

 

Птахи:

- канарейка

Риби:

  • різновиди золотої рибки (крім вуалехвіста і телескопа)

 

Птахи:

  • - канарейка

Ссавці:

  • - кролик
  • - морська свинка

Риби:

  • різновиди золотої рибки – вуалехвіст, телескоп, монетка та інш.

 

Птахи:

  • - канарейка
  • - хвилясті папуги
  •  

Ссавці:

  • - кролик
  • - морська свинка
  • - хом’як

Цветочные уголки - клипарт на прозрачном фоне Flower corners " Портал графики и дизайна: векторный и растровый клипарт, уроки, фЗимово-весняні посіви та садіння

в куточку природи

Вид і час роботи

Які рослини садять

Вікова група

Форма організації праці

Висівання насіння (зима)

Насіння вівса

ІІ мол.гр., сер.гр., стар.гр.

Заняття, доручення, чергування

Садіння цибулі (зима)

Цибуля ріпчата

ІІ мол.гр., сер.гр., стар.гр.

Заняття, доручення, чергування

Створення городу на вікні (лютий)

Коренеплоди

Цибулини

Насіння салату, гороху

Старша група

заняття

Посів квіткового насіння для вирощування розсади (квітень)

Садові (турецькі)

Боби настурції

Запашний горошок

Чорнобривці

Цинія, космея, айстри, петунія, тютюн запашний

ІІ мол.гр.

середня група

старша група

Заняття

Заняття

Заняття

Посів овочевого насіння для вирощування розсади (квітень)

Помідори, огірки, капуста

старша група

Заняття

Животные в лесу Векторный клипарт CLIPARTO

 

медико – педагогічний контроль

ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням забезпечує комплексне здобуття відомостей про стан цієї роботи в дошкільному навчальному закладі спільними зусиллями медичних працівників (лікаря, медсестри) та педагогів (завідувача, вихователя-методиста за участі інструктора з фізичної культури, вихователів).
ЗМІСТОВІ НАПРЯМКИ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ:
1. Контроль за станом здоров’я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:
• медичні огляди з комплексним медичним обстеженням;
• функціональні проби на визначення можливостей серцево-судинної та дихальної систем;
• розподіл дітей на медичні групи для фізкультурних занять і за-гартування; індивідуальні призначення обсягів, доз фізичних навантажень у руховому режимі та загартуванні;
• своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень;
• визначення динаміки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності (по кожній групі та закладу загалом).
2. Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року):
• обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми показниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток;
• аналіз динаміки змін у розвиткові рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних вікових груп.
3. Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання:
• систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами;
• зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування;
• норми загартування;
• методи і прийоми проведення кожного заходу;
• раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентарю, попередження травматизму в дітей;
• відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення; ступінь реалізації поставлених завдань тощо.
4. Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:
• щомісячне визначення загальної і моторної щільності фізкультурних занять, інших форм роботи (індивідуальне хронометрування) та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину (візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фіззаняття – графіка пульсометрїї);
• контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо у новачків та ослаблених;
• узагальнення даних про стан їхнього здоров’я та про зміну показників захворюваності.
5. Контроль за організацією рухового режиму:
• доцільність і достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання;
• визначення шляхом хронометрування та аналізу показників тривалості виконуваних рухів за день чи за інший часовий відтинок, кількості локомоцій упродовж дня залежно від віку та статі дітей, пори року тощо.
6. Нагляд за санітарно-гігієнічними умовами:
• утримання місць занять (групові приміщення, фізкультурні куточки в групах, рекреаціях, фізкультурна і музична зали, басейн, фізкультурний майданчик, ігрові майданчики);
• стан фізкультурного обладнання та інвентарю у приміщеннях і на майданчиках;
• стан одягу та взуття дітей для щоденного перебування в групах та прогулянок, для участі в різних формах роботи з фізвиховання тощо.
7. Робота з батьками та персоналом ДНЗ. Істотним компонентом в організації фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі є співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців, просвітницька робота з батьками та персоналом дошкільного закладу. Цей напрямок діяльності забезпечується:
• організацією змістовної наочної пропаганди (батьківські куточки, інформаційні бюлетені, фотостенди та ін.);
• обговоренням проблем зміцнення здоров’я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах та консультаціях, виробничих нарадах; • активним залученням технічного, медичного персоналу та членів родин вихованців до безпосереднього спостереження системи роботи закладу, до підготовки та проведення фізкультурних заходів з дітьми та методичної роботи з педкадрами (педради, семінари і практикуми, педагогічні читання тощо).
АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНИХ ПОЗИЦІЙ :
1. Коротка загальна характеристика заняття.
2. Вимоги, що пред’являються до діяльності дітей, їхня обґрунтованість із погляду вимог психо- і фізіогігієни. Можливості мобілізації дітей дошкільного віку на сприйняття пропонованого матеріалу. Особливості концентрації, розподіл уваги і чергування різних видів діяльності.
3. Характеристика вікової групи. Порушення здоров’я, фізичні і психічні відхилення, наявність рекомендацій щодо окремих дітей і груп дітей із порушеннями здоров’я, урахування цих рекомендацій.
4. Урахування вікових особливостей дітей і профілактика дезадаптації дітей на занятті. Відповідність мети заняття і складності завдань віковим можливостям дітей.
5. Розвиненість самоконтролю дітей, уміння здійснювати елементарну корекцію.
6. Дотримання гігієнічних вимог до приміщення.
7. Дотримання психогігієнічних вимог при визначенні місця заняття в мережі занять.
8. Наявність або попередження перевантаження дошкільників. Диференціація підходу з урахуванням особливостей соматичного і психологічного здоров’я дітей.
Гігієнічні показники, що характеризують заняття. Примітка: діяльність ДНЗ сьогодні слід спрямувати на збереження і зміцнення здоров’я дошкільників, і вона може вважатися повноцінною й ефек¬тивною лише тоді, коли повною мірою і в єдиній системі реалізуються здоров’язбережувальні та здоров’яформувальні технології:
1. Обстановка й гігієнічні умови в груповій кімнаті (кабінеті): температура і свіжість повітря, раціональність освітлення столів і дошки, наявність/відсутність монотонних, неприємних звукових подразників, спів птахів тощо.
2. Естетичне етнокультурне оформлення інтер’єру кожної групової кімнати, в якому гармонійно переплетено здоров’язбережувальні аспекти і місцевий колорит.
3. Кількість видів діяльності: актуалізація, слухання, розповідь, розгляд наочності, відповіді на запитання, вирішення проблемних завдань тощо. Примітка: норма – 4-7 видів за одне заняття. Одноманітність заняття сприяє стомленню дошкільників. Навпаки: часті зміни (калейдоскоп) однієї діяльності іншою вимагають від дітей додаткових адаптаційних зусиль.
4. Методи навчання: словесні, наочні, практичні (норма – не менше трьох).
5. Добір методів, що сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження самих дітей, коли вони перетворюються зі “споживачів знань” у суб’єктів дії.
Примітка: методи – вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, вибір способу дії, вибір способу взаємодії, свобода творчості тощо); активні методи (навчання дією, робота в підгрупах); методи, що спрямовані на розвиток інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки тощо. Місце і тривалість застосування ТЗН (відповідно до гігієнічних і вікових норм), уміння педагога використати їх як можливість ініціації діяльності дітей.
6. Пози дітей, зміни поз (чи спостерігає вихователь реально за посадкою; чи змінюють пози відповідно до виду роботи, чи проводяться ігри зі зміни варіантів, рухові ігрові моменти, завдання на увагу тощо); включення в заняття здоров’язбережувальних і здоров’яформувальних технологій (посадка дітей за столи (парти) з урахуванням функціональної асиметрії мозкової діяльності, чи використовується комплекс вправ для рухової гімнастики очей, що дозволяє зміцнювати м’язи очей, боротися з міопією та іншими офтальмологічними захворюваннями, використання мистецьких терапевтичних композицій, принципу “емоційних гойдалок”, мультисенсорність розвивального середовища, пояснення матеріалу з урахуванням двох півкуль мозку, поєднання індукції і дедукції, символу і схеми з асоціацією тощо).
7. Фізкультхвилинки та інші оздоровлювальні моменти на занятті — їхнє місце, зміст, тривалість (фізкультхвилинки, які супроводжуються веселими віршами, музичними уривками з популярних дитячих пісень тощо). Перерви між заняттями мають бути не менш ніж 10 хвилин. Примітка:норма – на 10-15 хвилинах заняття (залежно від тривалості заняття) по 2 хвилини з 3-х легких вправ (по 3 повторення кожної вправи).
8. Якщо була нагода, чи були в змістовній частині заняття запитання, що пов’язані зі здоров’ям і здоровим способом життя; демонстрація, дослідження цих зв’язків; формування ставлення до людини і її здоров’я як до цінності; вироблення розуміння необхідності здорового способу життя; формування потреби в здоровому способі життя; вироблення індивідуального способу безпечної поведінки, повідомлення елементарних знань про можливі наслідки вибору поведінки тощо.
9. Наявність у дітей старшого дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності на занятті (інтерес до занять, прагнення більше пізнати, радість від активності, інтерес до матеріалу, що пропонується дорослим тощо), як використовуються педагогом методи Підвищення цієї мотивації.
10. Психологічний клімат на занятті – наявність емоційних розрядок: жартів, усмішок, використання гумористичних картинок, приказок, афоризмів із коментарями, невеликих віршів, музичних хвилинок тощо.
Наприкінці заняття слід звернути увагу на таке:
• щільність заняття, тобто кількість часу, що витрачає дошкільник на навчальну діяльність. Норма – не менше 50 % і не більше 65-70 %;
• момент стомлення дітей і зниження їхньої пізнавальної активності. Визначається під час спостереження за збільшенням рухових і пасивних відволікань дітей упродовж навчальної роботи. Норма – не раніше ніж через 10-12 хвилин на занятті (залежно від тривалості заняття);
• темп і особливості закінчення заняття: швидкий темп, “зжужманість”, немає часу на запитання (формування оцінно-контрольних дій), швидке, практично без коментарів закінчення;
Гігієнічні вимоги до заняття:
1) температурний режим: +15 — +18°С, вологість: 30-60%; 2) фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання); 3) освітлення;
4) попередження стомлення і перевтоми;
5) чергування видів діяльності;
6) своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок;
7) дотримання правильної робочої пози дошкільників;
8) відповідність меблів росту дошкільника.
Схема аналізу заняття із фізкультури:
1. Підготовка посібників (їхня кількість, розташування).
2. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
3. Розподіл фізичного навантаження за окремими частинами заняття.
4. Зв’язок із попереднім заняттям (закріплення, ускладнення окремих видів рухів).
Структура заняття:
• Тривалість заняття, тривалість кожної частини, навантаження.
• Кількість дітей, що виконує рухи.
• Характер активності дітей під час виконання рухів.
• Якість показу вправ вихователем.
• Відповідність показу і словесного впливу.
• Індивідуальна робота з дітьми.
• Навчальний характер оцінки виконання рухів дітьми.
• Володіння вихователем прийомами навчання.
• Оволодіння дітьми програмовим матеріалом.
• Моторна та загальна щільність заняття.
Контроль за заняттям з фізичної культури
У системі медико-педагогічного контролю головне місце відводиться аналізу занять з фізичної культури як основній формі організованого навчання дітей фізичним рухам та формування їх фізичної досконалості.
Головний зміст цього контролю складає:
• визначення рівня фізичних навантажень на організм дітей, їх відповідність віковим та анатомо-фізіологічним можливостям;
• визначення правильності побудови заняття, його моторної щільності.
Правильність побудови заняття з фізичної культури можна встановити нескладними методами дослідження.
1.Візуальне спостереження дозволяє виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров’я та рівню рухової підготовленості дошкільників. Спостереження дають можливість судити про ступінь втомлення дітей за зовнішніми ознаками:
– невелике, звичайне втомлення – незначне почервоніння шкіри, незначна пітливість, трохи прискорене або рівне дихання, чітке виконання рухових завдань, відсутність скарг на втомлення;
– середній ступень втомлення – значне почервоніння шкіри, значна пітливість /особливо обличчя/ частіше дихання з періодичними глибокими вдихами і видихами, порушення координації рухів /нечітке виконання рухових завдань, додаткові рухи, незначні погойдування тулуба/, скарги на втомлення ;
– значне втомлення /перевтомлення І – різке почервоніння або збліднення шкіри /особливо обличчя/, загальна значна пітливість, часте, поверхове та аритмічне дихання, порушення координації рухів, тремтіння кінцівок, скарги на головокружіння, головний біль, нудоту.
Хронометрування дозволяє підрахувати загальну та моторну щільність заняття.
Загальна щільність визначається співвідношенням раціонально використаного часу до загальної тривалості заняття у відсотках.
До раціонально часу заняття відноситься час використаний на виконання вправ, сприймання та осмислення дітьми пояснень, вказівок, спостереження за показом рухів та за виконанням вправ іншими дітьми, організований аналіз дій своїх товаришів, допоміжні дії – перешикування, установка посібників, і т.д.
До нераціональних витрат часу відносяться: передчасне завершення заняття, перерви в занятті, що викликані порушенням дисципліни, поганою підготовленістю до заняття тощо.
Загальна щільність заняття вважається достатньою при завантаженні його не менш ніж на 80 %.
Моторна щільність заняття підраховується за схемою: у першій графі записують всі види рухової діяльності дитини /ходьба, біг, виконання вправ, гра та інш./, за якою спостерігають протягом всього заняття. У другій графі відмічають показання секундоміра . Фіксують початок заняття та його закінчення. У схемі визначають початок кожного виду діяльності дитини, за якою ведуть спостереження. Кінець його є початком відліку часу виконання наступної дії /секундомір не вимикається/. По закінченні заняття підраховують час, витрачений на виконання вправ та інші види рухової діяльності.
Моторна щільність визначається співвідношенням часу, витраченого на безпосереднє виконання вправ дитиною /за якою спостерігали/ до всього часу тривалості заняття у відсотках. Наприклад, тривалість заняття у середній групі була 28 хв. Діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, брали участь у рухливій грі, перешиковувалися – 20 хв. Моторна щільність заняття з фізкультури у даному випадку становить: 20×100:28=71% .
Моторна щільність змінюється залежно від змісту, організації, методики проведення заняття, наявності достатньої кількості інвентаря, рухової підготовленості дітей даної групи. Вона буде нижчою, коли дітям запропонують нові незнайомі їм фізичні вправи. Оптимальною моторною щільністю заняття слід вважати для молодшої групи – 60 – 65 % середньої групи – 65 – 70% , старшої групи – 70-75% підготовчої групи – 75 – 80%.
Критерієм ефективності оздоровчого ефекту заняття є показники моторної щільності вищі за оптимальну.
Визначення фізичного навантаження дозволяє оцінити вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей, визначити фізіологічну криву. Об’єктивним показником впливу фізичного навантаження на дитину є частота пульсу та частота дихання.
Частоту пульсу підраховують (за 10-секундними відрізками та помножують на 6) 6-7 разів у ході заняття:
• перед початком заняття – за 3 хв. до нього;
• після виконання загальнорозвивальних вправ;
• у середині основних рухів (після другого-третього рухів);
• після останнього основного руху;
• після рухливої гри;
• наприкінці заключної частини;
• через 3-5хв. після закінчення заняття.
Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дошкільників. Тому в окремих дітей пульс може значно відрізнятися від вищевказаних середніх даних.
При незначному навантаженні (вправи з рівноваги, метання предметів у ціль, на дальність, ігри середньої рухливості) серце скорочується 120- 136 разів за хвилину. При середньому навантаженні – 150-160 разів за хвилину. При високому навантаженні (біг з максимальною швидкістю, лазіння по канату, ігри високої рухливості) – 170-180 разів за хвилину.
Для дітей основної медичної групи гранично допустимі такі навантаження, що викликають частоту серцевих скорочень у дітей 3-4років до 140-160 ударів за хвилину; у дітей 5-6 років 150-180 ударів за хвилину, хоча цей стан дітей має бути коротким – упродовж 2 хв. При правильній побудові заняття пульс відновлюється протягом 3-5 хвилин. У заключній частині він більший від нормального. Якщо пульс відновився вже у заключній частині – навантаження мале, а якщо після 5-хвилинного відпочинку удари прискорені – завелике.
Частота дихання. Під час спокою частота дихання у дошкільників має такі величини за І хв.:3роки – 28-30 разів; 4роки – 26-28 разів; 5років – 24-28 разів; 6років – 22- 24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання може збільшуватися навіть удвічі. Під час виконання інтенсивних рухових дій, вона може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ їх необхідно припинити. Час повернення частоти дихання після заняття фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня стомленості та тренованості організму дитини. Організація занять з фізкультури для дітей підготовчої медичної підгрупи
Діти підготовчої медичної підгрупи (схильні до захворювань) у змозі виконувати програмні вимоги, але з обмеженням, що обумовлюється станом здоров’я. Для дітей, які часто слабують на гострі респіраторні захворювання, гранично допустимою є частота серцевих скорочень до 170 ударів на хвилину, а для дітей з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів – 150 ударів. Тому ослаблених дітей треба обмежувати у виконанні вправ на швидкість і тих, що вимагають силових зусиль (біг, стрибки, ігри високої рухливості, естафети).
Такі діти на початку навчального року виконують загалом всі вимоги програми, але рухи, що викликають серцеві скорочення вище 150 ударів на хвилину, – лише у 50 відсотків інтенсивності навантаження здорових дітей. У січні-лютому навантаження збільшується до 75 відсотків, у квітні-травні доводиться до 100 відсотків за умови, що дитина регулярно відвідувала дитячий садок. Діти, що повернулися до своєї групи після перенесеного гострого респіраторного захворювання, беруть участь у занятті з фізкультури з першого дня, але інтенсивні навантаження вдвічі менші, ніж для здорової дитини (незалежно від періоду навчального року). Протягом 3-4 тижня навантаження поступово збільшують.
Малята з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів на початку навчального року і після перенесених гострих респіраторних захворювань у перші дні в садку отримують чверть інтенсивності навантажень з подальшим поступовим збільшенням її обсягу. Якщо стан здоров’я дитини дозволяє, навантаження доводять до рівня, прийнятого для підготовчої групи. Щодо дітей, які слабують на рецидивуючий бронхіт, важливо звернути увагу на постановку правильного дихання. Таким дітям рекомендується більше вправ на верхній плечовий пояс, на профілактику порушень постави та плоскостопості. Для них інтенсивні навантаження – у половинному обсязі, причому краще вдвічі зменшити кількість повторень вправ, залишаючи досить високою швидкість виконання. До дітей з короткозорістю 3,0-4,0Д, а також косоокістю потрібно бути дуже уважними під час вправ зі статичною напругою, різкими рухами, струсами.
Стрибки у довжину, висоту, зістрибування таким малятам можна виконувати лише на м’якому грунті або матах, поролоні. Строго обмежувати вправи на віджимання, піднімання прямих ніг з положення лежачи на спині, скорочується час утримання статичної пози типу “рибка”, “ластівка”. Перетягування каната, лазіння по канату і жердині, різкий ривок з місця з максимальною швидкістю -протипоказані.
Інтенсивність фізичних навантажень для дітей з вадами зору необхідно підвищувати поступово і дуже обережно. Під час рухливих ігор, бігу, ходьбі на лижах тощо за ними треба уважно стежити, щоб за першими ж ознаками втоми перевести на спокійний вид рухової діяльності. Діти, що перенесли ревмоатаку, через рік після неї поступово входять у навантаження.; для них обмежуються такі вправи, що викликають частоту серцевих скорочень понад 150 ударів на хвилину,- скорочується тривалість бігу на швидкість, обмежується участь в естафетах, рухливих іграх.
Вправи зі статичною напругою, стрибки використовуються дуже обережно. Рекомендуються вправи на зміцнення м’язів спини, живота. Навантаження збільшується поступово, вправ зі складних вихідних положень уникають. Діти, які слабують на діабет чи ожиріння, також мають обмежуватись у фізичних навантаженнях (пульс не більше як, 150 ударів на хвилину) . А от тривалість помірних навантажень (наприклад, повільний біг, ходьба у середньому темпі) рекомендується збільшувати. Невеликі навантаження слід давати дітям, у яких стан здоров’я добрий, а рівень розвитку фізичних якостей низький. Але для них обсяг вправ та їх інтенсивність збільшують швидше, ніж для ослаблених малят.

 

 

 

 

 

СИСТЕМА МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

 

З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ  У ДНЗ"Вишенька"(ясла-садок)Жовтанецької сільської ради

 

 

І.Контроль за станом здоров’я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей

 

№ п/п

Тема контролю

Мета контролю

Методи контролю

Виконавець

Корекційна робота

Очікувані результати

1.

- медичні огляди з комплексним медичним обстеженням;

 

виявити стан здоров’я дітей, проаналізувати готовність функціональних систем організму до фізичних навантажень

візуальний огляд

прослуховування

антропометричні виміри

обстеження шкіри дітей, обстеження постави,

планетографія,

пульсометрія,

огляд лікарями вузької спеціалізації

 

 

сестра старша

медична

 

 

лікарі вузької спеціалізації

підібрати комплекси фізкультурно-оздоров-чої роботи для дітей різних медичних груп за станом їх здоров’я;

комплекси лікувально-корекційної гімнастики для дітей з вадами постави та стопи

розподіл дітей на медичні групи;

своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень;

 

2.

- функціональні проби на визначення можливостей серцево-судинної та дихальної систем

виявити  рівень можливостей серцево-судинної та дихальної систем до фізичних навантажень

 

проба зі зміною положення тіла ( ран. вік)

проба Мартинє-Кушелев-ського (дошк.вік)

Проба Руфьє ( ст.. д/вік)

Проба РWС з використан-ням степ-тесту 170

сестра старша медична

індивідуальні призначення обсягів, доз фізичних навантажень у руховому режимі та загартуванні

Забезпечення індивідуального  фізичного навантаження для кожної дитини відповідно до функціональних можливостей  її серцево-судинної та дихальної систем

3.

- визначення дина-міки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності       ( по кожній групі та закладу загалом)

виявити рівень розвитку  рухової сфери дітей

спостереження за виконанням рухів, виявлення відхилень в руховій сфері дітей

вихователь-методист

директор

індивідуальна робота з дітьми над вдосконален-ням техніки виконання основних рухів

оволодіння дітьми програмовими рухами, сформованість рухових умінь та навичок, низький рівень захворюваності

 

ІІ. Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей

 

№ п/п

Тема контролю

Мета контролю

Методи контролю

Виконавець

Корекційна робота

Очікувані результати

1.

- обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми показниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток;

виявити рівень фізичної підготовленості дітей за середніми показниками з врахуванням віку та статі дітей

 

 

обстеження основних показників фізичного розвитку;

статистична обробка результатів виконання дітьми рухів;

крокометрія.

хронометрування часу активної рухової діяльності

вихователі,

вихователь-методист

директор

індивідуальна робота з дітьми з розвитку рухів за середніми показниками;

розробити систему індивідуальної роботи з дітьми низького рівня рухової підготовленості

Високий та середній рівень фізичної підготовки, оволодіння технікою виконання основних рухів; аналіз динаміки змін у розвитку рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних вікових груп;

активна рухова діяльність дітей

 

ІІІ. Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання

 

№ п/п

Тема контролю

Мета контролю

Методи контролю

Виконавець

Корекційна робота

Очікувані результати

1.

- систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами;

визначення тривалості структурних частин заняття

спостереження;

визначення тривалості кожної з структурних частин заняття

вихователь-методист

розробити таблицю тривалості занять та його структурних частин для всіх вікових груп

дотримання тривалості та раціонального розподілу часу між структурними частинами, забезпечення відповідної рухової активності та фізичного навантаження в кожній з них

2.

- зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування;

визначення рівня практик-них вмінь і навичок педагогів  у виборі та проведенні фізичних вправ

спостереження, аналіз документації, аналіз якості виконання вправ дітьми

директор

вихователь-методист

складання комплексів гімнастичних вправ на виправлення вад постави, стопи, дихання тощо

використання  цікавих вправ, достатнє дозування, якісне виконання вправ дітьми

3.

- норми загартування;

визначити  якість та резуль-тативність про-ведення загар-товуючих захо-дів, дотримання головних принципів загартування

спостереження, замірювання температури повітря в приміщення, води для загартування, бесіда з дітьми

вихователь-методист

сестра медична старша

 

розробити комплекс загартовуючи процедур для ослаблених дітей

наявність умов для загартування;

Високий рівень організації та результативності загальних та спеціальних загартовуючи заходів, використання супутніх заходів та нетрадиційних методик оздоровлення

4.

- методи і прийоми проведення кожного заходу;

виявити рівень педагогічної майстерності педагогів в організації фізкультурно-оздоровчих заходів

спостереження, хронометрування моторної щільності, виведення графічної кривої пульсу, оцінка зовнішніх показників втомлюваності

директор

вихователь-методист

 

сестра

медична 

старша

розробити структуру формування рухових вмінь і навичок, перспективний план вивчення техніки основних рухів

відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення;

високий ступінь реалізації поставлених завдань

достатній рівень фізичного навантаження, інтерес дітей до фізичних вправ, оптимальна рухова активність, невеликий ступінь втомлюваності, моторна щільність заняття в межах 60-80%

5.

- раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентаря,

виявити рівень техніки виконання основних рухів, раціональне використання фізкультурного та ігрового інвентаря

спостереження,

аналіз документації, перспективного плану вивчення основних рухів

вихователь-методист

оформлення графічних схем розміщення обладнання та інвентаря  при різних способах організації дітей на занятті

високий та середній рівень техніки виконання основних рухів,  послідовний добір вправ, оптимальна рухова активність, позитивний стан здоров’я.

6.

- попередження травматизму дітей;

перевірка виконання профілактичних заходів щодо запобігання дитячому травматизму

 

візуальний огляд обладнання, бесіда з вихователем та дітьми, аналіз календарних планів з питань роботи з безпеки життєдіяльності

директор

вихователь-методист сестра медична старша

завгосп

 

усунення можливих несправностей фізкультурного та ігрового обладнання, добірка методичних рекомендацій з питань БЖ

наявність справного, естетичного обладнання, відсутність травм у дітей;

знання вихователями та дітьми правил безпеки життєдіяльності

7.

- робота з батьками

виявити якість та ефективність роботи з батьками щодо фізичного виховання дітей

спостереження, аналіз планів навчально-виховного процесу, вивчення документації по роботі з батьками, анкетування

 

 

директор

вихователь-методист

планування роботи з батьками, які мають проблеми фізичного виховання та розвитку дітей

бажання батьків працювати над розвитком фізичних якостей дітей в родині, наявність досвіду сімейного виховання з фізичного розвитку дітей

 

ІV.Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм

 

№ п/п

Тема контролю

Мета контролю

Методи контролю

Виконавець

Корекційна робота

Очікувані результати

1.

- щомісячне визначення загальної та моторної щільності фізкультурних занять, інших форм роботи  

визначення загальної та моторної щільності заняття, його тренуючого ефекту

індивідуальне хронометрування ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину,  візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фізкультурного заняття – графіка пульсометрії)

 

сестра медична старша

вихователь-методист

розробити комплекс показників оцінки фізкультурного заняття

активна рухова діяльність дітей на заняттях

моторна щільність заняття в межах 60-80%

пульсометрія та рівень втомлюваності  в межах допустимих норм

2.

- контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо у новачків та ослаблених;

вивчення педагогами індивідуально-типологічних особливостей дітей

спостереження, бесіди, вивчення документації, призначень в листах здоров’я

вихователь-методист

 

сестра медична старша

проведення консультації з питань реалізації принципу індивідуалізації роботи з дітьми під час загартовуючих процедур

глибокі знання вихователями індивідуальних особливостей дошкільнят, вміння знайти індивідуальний підхід до кожного з них;

 позитивні реакції дітей на загартування.

3.

- узагальнення даних про стан їхнього здоров’я та про зміну показників захворюваності

результативність фізкультурно-оздоровчої роботи

 

 

 

 

 

вивчення документації, висновків лікарів, результатів обстежень

 

 

 

 

 

 

 

сестра медична старша

зміна індивідуальних лікарсько-профілактичних заходів для дітей

висока результативність фізкультурно-оздоровчої роботи, високий процент оздоровлених дітей, зміна медичних призначень, зменшення кількості дітей другої та третьої медичних груп, зниження рівня захворюваності

 

V. Контроль за організацією рухового режиму

 

№ п/п

Тема контролю

Мета контролю

Методи контролю

Виконавець

Корекційна робота

Очікувані результати

1.

- доцільність та достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання;

 

створення умов для збереження та зміцнення здоров’я дітей

перегляд режимних процесів,

аналіз діяльності педагога,

спостереження,

бесіди з дітьми та педагогами

директор

вихователь-методист

бесіда з педагогами та помічниками вихователів з питань раціонального розподілу обов’язків при проведенні різних режимних процесів

чітка організація режимних процесів, відсутність порушень режиму,

високий рівень працездатності дітей

2.

визначення шляхом хронометрування та аналіз показників тривалості виконуваних рухів за день чи інший часовий відтинок, кількості локомоцій протягом дня залежно від віку та статі дітей, пори року тощо;

виявлення рівня педагогічної майстерності педагогів в організації оптимального рухового режиму протягом дня

спостереження за режимними процесами,

бесіди з дітьми та педагогами, хронометрування

директор

вихователь-методист

консультація з педагогами з питань організації оптимального рухового режиму під час прогулянок на свіжому повітрі

ефективна організація оптимального рухового режиму, чергування різних видів діяльності, дотримання структури прогулянки, достатня  рухова активність незалежно від пори року

 

VІ.  Нагляд за санітарно-гігієнічними умовами

 

№ п/п

Тема контролю

Мета контролю

Методи контролю

Виконавець

Корекційна робота

Очікувані результати

1.

- утримання місць занять ( групові приміщення, фізкультурні та музичні зали, басейни, спортивні та ігрові майданчики, рекреації);

виконання працівниками санітарно-гігєнічного, повітряного, світлового режиму

візуальний огляд, спостереження, бесіда.

сестра медична старша

проведення індивідуальної та групової роботи з техперсоналом з питань дотримання графіка прибирання та провітрювання,

проведення консультації з педагогами щодо розташування ігрових осередків для дітей у місцях з найбільшим освітленням

утримання в ідеальній чистоті приміщень, де перебувають діти, дотримання режиму провітрювання, достатнє освітлення,

чітка робота персоналу групи в процесі організації санітарно-гігієнічного режиму

2.

- стан фізкультурного обладнання та інвентаря в приміщеннях та на майданчиках;

дотримання санітарно-гігієнічних вимог до спортивного інвентаря та фізкультурного обладнання

візуальний огляд

спостереження за використанням інвентаря

директор

 завгосп

усунення можливих несправностей фізкультурного та ігрового обладнання

наявність справного обладнання в приміщеннях та на майданчиках, відсутність травм у дітей.

 

3.

- стан одягу та взуття дітей для щоденного перебування в групах та для прогулянок, для участі в різних формах роботи з фізвиховання;

 

дотримання гігієнічних вимог до одягу та взуття в різні пори року

візуальний огляд, бесіди з батьками

директор

вихователь-методист

оформлення для батьків практичних рекомендацій щодо добору одягу та взуття для перебування в групах та на прогулянках в різні пори року для занять фізичними вправами

забезпечення дітей одягом та взуттям відповідно до сезону для занять фізкультурою в приміщенні та на майданчику

4.

- організація та проведення гігієнічних процедур

виявити рівень практичних вмінь вихователів в організації та проведенні гігієнічних процедур, рівень сформованості культурно-гігієнічних навичок дітей

 

перегляд гігієнічних процедур: вмивання, одягання, їжа тощо,  аналіз календарного планування з питань гігієнічного виховання дітей, бесіда з дітьми

вихователь-методист

добір ефективних методичних прийомів навчання дітей гігієнічним процедурам

високий рівень володіння вихователями методикою гігієнічного виховання; охайність в зовнішньому вигляді, достатній та високий рівень сформованості культурно-гігієнічних навичок дітей

5.

- організація харчування дітей

виявити якість  виховання культури харчування дошкільнят

 

спостереження за процесом підготовки та організацією харчування дітей

сестра медична старша

складання рецептів дієтичного харчування для дітей з різними захворюваннями

сформованість навичок культури харчування, гарний апетит у дітей, відсутність  харчових відходів