ЗДО "Вишенька" (ясла-садок) Жовтанецької сільської ради
 
.

Сторінка медичної сестри

 

                                                                                       Четвертий день 1-3 р  .

 

Страва

Розклад продуктів

Вихід

грам

Вага брутто

Вага нетто

Білки

Жири

Вуглеводи

Енерг.

цінність

сніданок

Каша пшоняна молочна

пшоно

 

10

10

 

 

 

 

молоко

130

130

 

 

 

 

цукор

5

5

 

 

 

 

масло

2

2

 

 

 

 

 

                      Вихід:     180

5,43

5,6

18,8

144,45

 

Хліб з маслом та сир

Хліб

 

20

20

 

 

 

 

Масло

3

3

 

 

 

 

Сир тв..

6

6

 

 

 

 

 

        Вихід:   20/3/6

3,74

4,2

14,13

120,7

Кава з молоком

кава

 

1

1

 

 

 

 

Цукор

10

10

 

 

 

 

молоко

100

100

 

 

 

 

 

                      Вихід:   160

02,8

2,5

14,7

89,9

обід

Суп гречаний з м’ясом

Картопля

 

67

60

 

 

 

 

Цибуля

17

15

 

 

 

 

Морква

23

20

 

 

 

 

М'ясо

33

30

 

 

 

 

сіль

0,5

0,5

 

 

 

 

Крупа гречана

10

10

 

 

 

 

Масло

2

2

 

 

 

 

 

                        Вихід:    150

7,1

6,73

15,13

160,5

Картопляне пюре

Картопля

 

134

120

 

 

 

 

Масло

3

3

 

 

 

 

сіль

0,5

0,5

 

 

 

 

Молоко

30

30

 

 

 

 

 

                      Вихід:   100

2,53

2,6

15,2

106,5

Салат з капусти

Капуста

 

80

80

 

 

 

 

цибуля

17

15

 

 

 

 

морква

17

15

 

 

 

 

сіль

0,5

0,5

 

 

 

 

олія

2

2

 

 

 

 

 

                      Вихід:    50

1,6

2,2

5,8

45,0

Котлета рибна

Риба

 

44

40

 

 

 

 

Цибуля

17

15

 

 

 

 

яйце

0,15

0,15

 

 

 

 

Сухарі панірув.

5

5

 

 

 

 

хліб

10

10

 

 

 

 

сіль

0,5

0,5

 

 

 

 

олія

4

4

 

 

 

 

 

                      Вихід:    60

6,3

4,4

9,0

136,4

Хліб

Хліб

 

25

25

 

 

 

 

 

                      Вихід:    25

2,7

0,3

14,1

57,8

Компот з яблук

яблука

 

30

30

 

 

 

 

цукор

10

10

 

 

 

 

 

                       Вихід:     160

0,12

0,12

13,1

51,4

підвечірок

 

Запіканка сирна

Сир кисло мол.

 

70

70

 

 

 

 

Цукор

5

5

 

 

 

 

Борошна

10

10

 

 

 

 

масло

2

2

 

 

 

 

яйце

0,15

0,15

 

 

 

 

Повидло

5

5

 

 

 

 

 

                      Вихід:   90/5

12,0

15,0

21,63

278,8

Какао  з молоком

какао

 

1

1

 

 

 

 

Молоко 

100

100

 

 

 

 

Цукор

10

10

 

 

 

 

 

                      Вихід:   160

 

 

3,04

2,7

15,03

100,5

Печиво

печиво

 

10

10

 

 

 

 

 

                      Вихід:   10

0,8

0,9

7,6

41,8

 

                                           

Всього калорій

1333,75

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Увага ГРИП!


Що таке грип у дітей?


Грип - це гостре інфекційне захворювання, що викликається респіраторними вірусами ..
Грипу підвержені як дорослі, так і діти. Але саме діти, як правило, починають хворіти першими, випереджаючи дорослих. Тому фахівці часто називають дітей "індикаторами" підйому захворюваності на грип або іншими респіраторними хворобами.
Найбільшому ризику заразитися піддаються діти, які відвідують організовані колективи (ясла, дитячі садки, школи)
Як діти заражаються грипом? 

Вдихаючи повітря з найдрібнішими крапельками слини і мокротиння, які виділяються хворими при кашлі та чханні.
При контакті з хворими дітьми: граючи з ними, обмінюючись олівцями, користуючись загальним посудом.



 Як грип проявляється у дітей?


Початок захворювання раптовий, з високою інтоксикацією. Дитина стає млявою, скаржиться на сильний головний біль і загальну слабкість. У неї висока температура, що досягає 40 С, озноб і лихоманка
Не пізніше 2-3-го дня хвороби до симптомів інтоксикації приєднуються нежить, біль у горлі, сухий кашель.
У деяких дітей захворювання грипом може супроводжуватися болем у животі та блювотою.



 Що робити, якщо дитина захворіла


Укласти в постіль в окремій кімнаті або, принаймні, відгородити його ліжко ширмою або фіранкою.
Викликати лікаря - тільки він зможе оцінити ступінь тяжкості захворювання і призначити правильне лікування!
До приходу лікаря дитину потрібно вкрити, напоїти гарячим трав'яним або ягідним чаєм. Якщо у неї немає алергії, то можна додати в чай ??мед.

Чим небезпечний дитячий грип?

 
У дітей після грипу часто виникають такі ускладнення: синусити, отити, пневмонії.
Серцево - судинні захворювання
Захворювання центральної нервової системи.
Потрібно негайно звернутися до педіатра, якщо: у дитини три або чотири дні тримається висока температура; дитина каже, що йому важко або боляче дихати, вона скаржиться на вушний біль або на сильний кашель.



Чи можна попередити грип у дитини? 


Краще грип не лікувати, а попереджати!
Для профілактики грипу та ГРВІ потрібно протягом усього року зміцнювати організм дитини.

Дотримуватися режиму дня, що включає прогулянки на свіжому повітрі, а також збалансований раціон харчування з врахуванням індивідуальних особливостей дитини.

Проводити загартовування, масажі, лікувальну фізкультуру або фізіотерапевтичні процедури, рекомендовані лікарем. 
Мета профілактики - зміцнення захисних сил організму дитини!



  Щеплення від грипу

 - найбільш ефективний засіб захисту. Це підтверджують цифри: вакцинація в осінній період допомагає вберегтися від грипу в 70-100% випадків.

Вакцинація дітей, схильних до алергічних реакцій і маючих хронічні захворювання, проводиться за спеціальними методиками і під суворим наглядом фахівців. Перед щепленням необхідно проконсультуватися з лікарем, щоб переконатися, що дитина здорова!


 Увага!!!


Підвищення температури тіла - захисна функція організму, спрямована на боротьбу зі збудником захворювання, тому не слід зловживати жарознижувальними препаратами, якщо температура не перевищує 38-38,5 С.
Всі ліки дитині повинен призначати тільки лікар!
Всі "домашні засоби" слід застосовувати тільки за схваленням медичних працівників!
Під час лікування дуже важливо приймати якнайбільше ридини - соків, мінеральної води, морсів, і т.п. 
Необхідно скоректувати харчування хворого: в ньому має бути більше продуктів, багатих вітамінами і мікроелементами (у т.ч. овочів і фруктів), а також кисломолочних продуктів із збільшеним вмістом біфідо- і лактобактерій.
Не потрібно заперечувати, якщо лікар рекомендує дитині лікування в стаціонарних умовах.
Необхідно захистити від грипу інших членів сім'ї.
Тим, хто ще не захворів, слід приймати препарати для профілактики, дотримуватися правил особистої гігієни, частіше провітрювати приміщення, а при контактах з хворими на грип та ГРВІ - обов'язково носити одноразову маску!

 

Календар профілактичних щеплень

Наказ МОЗ України № 595 від 16.09.2011 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якостій обігу медичних імунобіологічних препаратів»

Вік

Щеплення проти

1 день

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

3-5 днів

Туберкульозу 1

 

 

 

 

 

1 міс.

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

3 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

4 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

5міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліо-мієліту 4

 

 

6 міс.

 

Гепатиту В 2

 

 

 

 

12 міс.

 

 

 

 

 

Кору, краснухи, паротиту 6

18 міс.

 

 

Дифтерії, кашлюку,
правця 3

Поліомієліту 4

Гемофільної інфекції 5

 

6 років

 

 

Дифтерії,
правця 3

Поліо-мієліту 4

 

Кору, краснухи, паротиту 6

7 років

Туберкульозу 1

 

 

 

 

 

14 років

 

 

Дифтерії, правця 3

Поліо-мієліту 4

 

 

18 років

 

 

Дифтерії, правця 3

 

 

 

23 роки

 

 

Дифтерії 3

 

 

 

28 років

 

 

Дифтерії, правця 3
(надалі - кожні 10 років)

 

 

 

 

1 Щепленню підлягають усі новонароджені, що не мають до цього протипоказань. Вакцинація проводиться на 3-5-у добу життя дитини(не раніше 48-ї години після народження). Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ? 2000 г необхідно застосовувати вакцину для профілактики туберкульозу із зменшеним вмістом антигену (далі - БЦЖ-м).
Щеплення для профілактики туберкульозу не проводять в один день з іншими щепленнями та іншими парентеральними маніпуляціями.
Діти, які не були щеплені в пологовому стаціонарі, підлягають обов’язковій вакцинації в закладах охорони здоров’я.
Якщо дитина не щеплена в пологовому стаціонарі через медичні протипоказання, щеплення проводиться вакциною БЦЖ-м, в інших випадках щеплення проводиться вакциною для профілактики туберкульозу (далі – БЦЖ).
Дітям, яким не виповнилося два місяці, щеплення проти туберкульозу проводиться без попередньої проби Манту. Після двомісячного віку перед виконанням щеплення БЦЖ дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.
З метою раннього виявлення туберкульозу проба Манту з 2-а туберкуліновими одиницями туберкуліну застосовується для всіх дітей з 12-місячного віку систематично раз на рік незалежно від попереднього результату.
Ревакцинації проти туберкульозу підлягають діти у віці 7 років з негативним результатом проби Манту. Ревакцинація проводиться вакциною БЦЖ.
У зв’язку з тим, що профілактичні щеплення можуть вплинути на чутливість до туберкуліну, при проведенні туберкулінодіагностики за віком її необхідно планувати до проведення профілактичних щеплень. У разі якщо з тих або інших причин пробу Манту проводять після проведення профілактичних щеплень, туберкулінодіагностика повинна здійснюватись не раніше ніж через один місяць після щеплення.


2 Вакцинації для профілактики гепатиту В підлягають усі новонароджені. Для вакцинації дітей проти гепатиту В використовується схема: 0 (перша доба)-1-6 місяців життя дитини.
Новонародженим з масою тіла менше 2000 г, що народилися від HBsAg позитивних матерів, вакцинація проводиться обов’язково при народженні за схемою 0-1-2-7 (0 - перша доба життя, дата першого введення вакцини, мінімальний інтервал між першим та другим щепленнями - 1 місяць, другим та третім щепленнями - 1 місяць, третім та четвертими щепленнями – 5 місяців).
Особливості вакцинації проти гепатиту В дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

3 Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком у 3 місяці (перше щеплення), 4 місяці (друге щеплення), 5 місяців (третє щеплення) та 18 місяців (четверте щеплення).
Інтервал між першим і другим, другим і третім щепленнями вакциною проти кашлюку, дифтерії, правця становить щонайменше 1 місяць. Інтервал між третім і четвертим щепленнями повинен становити не менше 12 місяців.
Для вакцинації дітей проти кашлюку на першому році життя можуть використовуватися вакцини як з ацелюлярним (далі – АаКДП), так і з цільноклітинним (далі – АКДП) кашлюковим компонентом.
Перенесений кашлюк в анамнезі не є протипоказанням до вакцинації проти даної хвороби.
Вакцинація проти кашлюку проводиться дітям до 6 років 11 місяців 29 днів.
Ревакцинацію проти дифтерії та правця у 6 років проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (далі – АДП), наступну у 14 років та у 18 років – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигену (далі - АДП-М).
Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, проводять АДП-М з інтервалом 5 років після останнього щеплення. Подальші планові ревакцинації дорослих проводяться АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.
Особливості вакцинації дітей проти кашлюку, дифтерії та правця, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

4 Інактивована вакцина для профілактики поліомієліту (далі - ІПВ) застосовується для перших двох щеплень, а при протипоказаннях до введення оральної поліомієлітної вакцини (далі - ОПВ) - для всіх наступних щеплень за цим Календарем.
Вакцина ОПВ застосовується для 3-6-го щеплень (щеплення за віком - 5 місяців,18 місяців, 6 років та 14 років) за відсутності протипоказань до ОПВ.
Вакцина ІПВ може бути застосована для 3-6-го щеплень як окремо, так і у складі комбінованих вакцин.
Дітям, які перебувають у сімейному оточенні з ВІЛ - інфікованими або з особами, котрим протипоказано введення ОПВ, щеплення проводиться виключно ІПВ-вакциною.
Особливості вакцинації дітей проти поліомієліту, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.
Після щеплення ОПВ пропонується обмежити ін’єкції, планові операції протягом 40 днів, виключити контакт з особами, котрим протипоказано введення ОПВ.

5 Вакцинація дітей для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b (далі - Hib-вакцина), може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять Hib–компонент. При використанні Hib-вакцини для первинної вакцинації необхідно надавати перевагу комбінованим вакцинам з Hib–компонентом.
Щеплення для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, слід проводити за схемою 3-4-18 місяців.
Вакцинація проти Hib-інфекції проводиться дітям до 4 років 11 місяців 29 днів. У старшому віці вакцинація проти Hib-інфекції проводиться лише особам з групи ризику відповідно до глави 4 цього розділу.
Особливості вакцинації для профілактики інфекції, викликаної паличкою Haemophilus influenzae тип b, дітей, що не отримали щеплення за віком, наведені у главі 2 цього розділу.

6 Вакцинація для профілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи проводиться у віці 12 місяців. Друге щеплення - у віці 6 років.
Дітям, що не були вакциновані проти кору, паротиту чи краснухи за віком у 12 місяців та в 6 років, щеплення можна починати у будь-якому віці до 18 років. У цьому разі дитина має отримати 2 дози з дотриманням між дозами мінімального інтервалу.
Перенесене захворювання на кір, епідемічний паротит чи краснуху не є протипоказанням до щеплення.
Особливості вакцинації дітей проти кору, епідемічного паротиту, краснухи з порушенням цього Календаря наведені у главі 2 цього розділу.
Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи осіб старше 18 років, що не отримали щеплення за віком, наведена у розділах ІІІ та IV цього Календаря.
Не слід спочатку розпочинати серію вакцинації, якщо була пропущена доза, незалежно від того, скільки часу минуло. Необхідно ввести дози, яких не вистачає за графіком, з дотриманням мінімальних інтервалів між дозами відповідно до глави 2 цього розділу.

Лікар радить: 

 



Як не хворіти у дитячому садку. 
Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди. 
Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні. 
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. Відмовка «немає грошей» не приймається. Не дивлячись на кризу, бюджетний відпочинок існує! І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а побережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза. 

 

 


Як уберегти дитину від застуди 
До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди: 
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка. 
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі. 
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме. 
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб. 
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання. 
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги. 
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками. 
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус. 
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету. 

Профілактика респіраторних захворювань 

Відразу ж по приїзду з моря необхідно зайнятися профілактикою найпопулярніших в дитячому саду респіраторних захворювань. Ніхто, природно, не відміняв загартування. Про нього написано багато, вивчайте і вибираєте метод, відповідний вашому малюкові. Наш метод простий – дитини не кутати! Водою холодною не обливати, в ополонці малюка не купати. Просто старатися, щоб дитина не потіла. Влітку взагалі ходить голяком, взимку одягнений так, щоб не перегрівався. І ще, якщо можна віднести до гартування – цілорічна фруктова терапія: полуниця, малина, смородина вишня. Всі ці фрукти можна заморожувати – так вони практично не втрачають корисних складових і доступні взимку. І якщо обшпарити ту ж заморожену малину окропом (не варити!), отримаєте натуральний вітамінний компот. З тих, що привезли визнаю лише ківі (1 кг ківі замінює кількість вітаміну С, що міститься в 1 ящику лимонів), з нього і бананів роблю фруктові салати з йогуртом. До речі, якщо ви довіряєте полівітамінним комплексам (є регіони, де фрукти малодоступні), навесні і осінню влаштовуйте діткам тритижневі вітамінні курси (за порадою педіатра). 
Ось, в принципі, і всі кроки по зміцненню імунітету до дитячого саду. Ще одна рада – коли приводите вранці дитину в садок, притисніть його (сердечко до сердечка) і постарайтеся передати йому своє тепло. Материнська любов – кращий захист від всіх хвороб! 
Вітаміни і здоров’я вашої дитини 
Відомо, що для нормальної життєдіяльності та повноцінного розвитку організму дитини необхідні вітаміни. Їжа, яку ми пропонуємо малюкові, повинна містити їх достатню кількість. Для забезпечення дитячого організму особливо важливими є вітаміни А, Е, С, D та групи В (В1, В2, В6, В12, РР). Вітамін D необхідний для нормального розвитку і росту кісток молодого організму. Він утворюється в шкірі під впливом дії сонячного проміння, а також вводиться в організм з їжею. Нестача вітаміну D може призвести до захворювання на рахіт. Хвороба ця починається з підвищеної пітливості, облисіння потилиці, занепокоєння. Пізніше в дитини, хворої на рахіт, з’являється викривлення кісток гомілки, грудної клітки, деформація кісток черепу. Діти, що страждають на цю хворобу, значно частіше, ніж здорові, хворіють на запалення легенів та інші недуги, які протікають тяжче, а процес одужання уповільнюється. Джерелом вітаміну D служить риб’ячий жир, вершкове масло, яєчний жовток, ікра, печінка тварин. Вітамін Е активізує діяльність м’язів. Він міститься в рослинних оліях, молоці, яєчному жовтку. Вітамін С. Нестача в організмі цього вітаміну призводить до хворобливого стану, який проявляється підвищеною стомлюваністю, кровоточивістю ясен та зниженим опором організму до захворювань. У великій кількості вітамін С (аскорбінова кислота) міститься в листяній зелені (качанна капуста, зелена цибуля, щавель, салат, смородина, кропива тощо) Багатими на цей вітамін є : шипшина, чорна смородина, суниця, пізні сорти яблук, мандарин, апельсин, лимон, грейпфрут. В овочах (картоплі, ріпі, помідорах, редисці тощо) вітаміну С міститься менше. Вітаміни групи В (В1, В2, В6, В12, РР), важливі для нормального кровотворення та діяльності нервової системи , надходять до організму з борошном та борошняними продуктами, крупами, жовтками яєць, картоплею, квасолею, горохом, дріжджами, м’ясом. Значна кількість вітаміну В2 міститься також в молоці, молочних продуктах та житньому хлібі. Вітамін А необхідний для здорового стану шкіри, а також для нормального зору. Джерелом вітаміну А служить печінка тварин, вершкове масло, вершки, сметана, сир, яєчні жовтки. Зелень і деякі плоди містять каротин, що в організмі перетворюється на вітамін А. Насамперед це морква, помідори, обліпиха, зелена цибуля, шпинат, петрушка, кріп. Отже, більшість вітамінів належить до незамінних харчових речовин, життєво необхідних органічних сполук, які так потрібні організму. В осінньо-зимовий період в їжі, як правило, кількість необхідних вітамінів знижена. Тому доцільно малятам давати дитячі вітаміни та вітамінні препарати, які продаються в аптеках. Правильно дібрати такий засіб, враховуючи індивідуальні особливості вашої дитини, допоможе вам кваліфікований лікар-педіатр.

 

 

 

Обов'язки: Контролює санітарно-епідемічний режим у дитячому садку, а також стежить за дотриманням режиму дня,  харчуванням дітей, правильним проведенням ранкової гімнастики, фізкультурних занять та прогулянок. Організовує  заходи по загартуванню дітей і бере участь в організації оздоровчих заходів. Веде щоденний облік дітей, відсутніх  через хворобу, ізолює хворих дітей.
Крім того, старша медсестра готує дітей до лікарських оглядів і сама бере участь у них, проводить зважування, антропометричні вимірювання дітей, здійснює профілактичні щеплення і виконує призначення лікаря .

 

                                                        Шановні батьки!!!

Звертаємось до вас з проханням слідкувати за реальним станом здоров’я дітей. Вживати профілактичні засоби, порадившись з лікарем. У разі захворюваності дитини - вчасно звертатись до дільничного лікаря. З метою профілактики захворюваності дітей на гострі респіраторні захворювання та грип у дошкільному навчальному закладі проводяться заходи:

 · Контроль за реальним станом здоров’я дітей.

· Контроль за виконанням режиму дня дошкільного навчального закладу.

· Контроль за якістю прибирання в приміщеннях закладу.

· Контроль за режимом провітрювання в групових приміщеннях.

· Щоденна ранкова гімнастика.

· Заняття з фізичної культури згідно розкладу занять.

· Дотримання рухового режиму – чергування рухливих та малорухливих ігор протягом дня.

· Дотримання послідовності під час одягання дітей на вулицю.

· Перебування дітей на свіжому повітрі з урахуванням погодних умов та одягу дітей.

· Вживання фітонцидів (цибуля, часник) .

· Вживання кисломолочних продуктів .

 

 

 

 

 

МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНИЙ КОНТРОЛЬ

ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ

У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ


/Files/images/лікарь.jpgМедико-педагогічний контроль за фізичним вихованням забезпечує комплексне здобуття відомостей про стан цієї роботи в дошкільному навчальному закладі спільними зусиллями медичних працівників (лікаря, медсестри) та педагогів (завідувача, вихователя-методиста за участі інструктора з фізичної культури, вихователів).

 

 

ЗМІСТОВІ НАПРЯМКИ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ:

1. Контроль за станом здоров'я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:

• медичні огляди з комплексним медичним обстеженням; • розподіл дітей на медичні групи для фізкультурних занять і за­гартування; індивідуальні призначення обсягів, доз фізичних навантажень у руховому режимі та загартуванні; • своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень; • визначення динаміки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності (по кожній групі та закладу загалом).

/Files/images/медпедконтр.jpg2. Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року):

• обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми показниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток; • аналіз динаміки змін у розвиткові рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних вікових груп.

3. Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання:

• систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами; • зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування; • норми загартування; • методи і прийоми проведення кожного заходу; • раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентарю, попередження травматизму в дітей; • відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення; ступінь реалізації поставлених завдань тощо.

4. Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:/Files/images/лікар 1.jpg

• щомісячне визначення загальної і моторної щільності фізкультурних занять, інших форм роботи (індивідуальне хронометрування) та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину (візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фіззаняття - графіка пульсометрїї); • контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо у новачків та ослаблених; • узагальнення даних про стан їхнього здоров'я та про зміну показників захворюваності.

5. Контроль за організацією рухового режиму:

• доцільність і достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання; • визначення шляхом хронометрування та аналізу показників тривалості виконуваних рухів за день чи за інший часовий відтинок, кількості локомоцій упродовж дня залежно від віку та статі дітей, пори року тощо.

6. Нагляд за санітарно-гігієнічними умовами:

• утримання місць занять (групові приміщення, фізкультурні куточки в групах, фізкультурна і музична зали, фізкультурний майданчик, ігрові майданчики); • стан фізкультурного обладнання та інвентарю у приміщеннях і на майданчиках; • стан одягу та взуття дітей для щоденного перебування в групах та прогулянок, для участі в різних формах роботи з фізвиховання тощо.

7. Робота з батьками та персоналом ДНЗ. Істотним компонентом в організації фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі є співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців, просвітницька робота з батьками та персоналом дошкільного закладу. Цей напрямок діяльності забезпечується:

• організацією змістовної наочної пропаганди (батьківські куточки, інформаційні бюлетені, фотостенди та ін.); • обговоренням проблем зміцнення здоров'я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах та консультаціях, виробничих нарадах; • активним залученням технічного, медичного персоналу та членів родин вихованців до безпосереднього спостереження системи роботи закладу, до підготовки та проведення фізкультурних заходів з дітьми та методичної роботи з педкадрами (педради, семінари і практикуми, педагогічні читання тощо). /Files/images/222.gif

 

 

АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

З ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНИХ ПОЗИЦІЙ:

1. Коротка загальна характеристика заняття.
/Files/images/01.07.04.16.JPG2. Вимоги, що пред'являються до діяльності дітей, їхня обґрунтованість із погляду вимог психо- і фізіогігієни. Можливості мобілізації дітей дошкільного віку на сприйняття пропонованого матеріалу. Особливості концентрації, розподіл уваги і чергування різних видів діяльності.
3. Характеристика вікової групи. Порушення здоров'я, фізичні і психічні відхилення, наявність рекомендацій щодо окремих дітей і груп дітей із порушеннями здоров'я, урахування цих рекомендацій.
4. Урахування вікових особливостей дітей і профілактика дезадаптації дітей на занятті. Відповідність мети заняття і складності завдань віковим можливостям дітей.
5. Розвиненість самоконтролю дітей, уміння здійснювати елементарну корекцію.
6. Дотримання гігієнічних вимог до приміщення.
7. Дотримання психогігієнічних вимог при визначенні місця заняття в мережі занять.
8. Наявність або попередження перевантаження дошкільників. Диференціація підходу з урахуванням особливостей соматичного і психологічного здоров'я дітей.

/Files/images/248.gif

Гігієнічні показники, що характеризують заняття:

Примітка: діяльність ДНЗ сьогодні слід спрямувати на збереження і зміцнення здоров'я дошкільників, і вона може вважатися повноцінною й ефек­тивною лише тоді, коли повною мірою і в єдиній системі реалізуються здоров'язбережувальні та здоров'яформувальні технології:

/Files/images/DSC01724.JPG1. Обстановка й гігієнічні умови в груповій кімнаті (кабінеті): температура і свіжість повітря, раціональність освітлення столів і дошки, наявність/відсутність монотонних, неприємних звукових подразників, спів птахів тощо. 2. Естетичне етнокультурне оформлення інтер'єру кожної групової кімнати, в якому гармонійно переплетено здоров'язбережувальні аспекти і місцевий колорит. 3. Кількість видів діяльності: актуалізація, слухання, розповідь, розгляд наочності, відповіді на запитання, вирішення проблемних завдань тощо.

Примітка: норма - 4-7 видів за одне заняття. Одноманітність заняття сприяє стомленню дошкільників. Навпаки: часті зміни (калейдоскоп) однієї діяльності іншою вимагають від дітей додаткових адаптаційних зусиль.

4. Методи навчання: словесні, наочні, практичні (норма - не менше трьох). 5. Добір методів, що сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження самих дітей, коли вони перетворюються зі "споживачів знань" у суб'єктів дії.

Примітка: методи - вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, вибір способу дії, вибір способу взаємодії, свобода творчості тощо); активні методи (навчання дією, робота в підгрупах); методи, що спрямовані на розвиток інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки тощо. Місце і тривалість застосування ТЗН (відповідно до гігієнічних і вікових норм), уміння педагога використати їх як можливість ініціації діяльності дітей.

6. Пози дітей, зміни поз (чи спостерігає вихователь реально за посадкою; чи змінюють пози відповідно до виду роботи, чи проводяться ігри зі зміни варіантів, рухові ігрові моменти, завдання на увагу тощо); включення в заняття здоров'язбережувальних і здоров'яформувальних технологій (посадка дітей за столи (парти) з урахуванням функціональної асиметрії мозкової діяльності, чи використовується комплекс вправ для рухової гімнастики очей, що дозволяє зміцнювати м'язи очей, боротися з міопією та іншими офтальмологічними захворюваннями, використання мистецьких терапевтичних композицій, принципу "емоційних гойдалок", мультисенсорність розвивального середовища, пояснення матеріалу з урахуванням двох півкуль мозку, поєднання індукції і дедукції, символу і схеми з асоціацією тощо). 7. Фізкультхвилинки та інші оздоровлювальні моменти на занятті — їхнє місце, зміст, тривалість (фізкультхвилинки, які супроводжуються веселими віршами, музичними уривками з популярних дитячих пісень тощо). Перерви між заняттями мають бути не менш ніж 10 хвилин.

Примітка: норма - на 10-15 хвилинах заняття (залежно від тривалості заняття) по 2 хвилини з 3-х легких вправ (по 3 повторення кожної вправи).

8. Якщо була нагода, чи були в змістовній частині заняття запитання, що пов'язані зі здоров'ям і здоровим способом життя; демонстрація, дослідження цих зв'язків; формування ставлення до людини і її здоров'я як до цінності; вироблення розуміння необхідності здорового способу життя; формування потреби в здоровому способі життя; вироблення індивідуального способу безпечної поведінки, повідомлення елементарних знань про можливі наслідки вибору поведінки тощо. 9. Наявність у дітей старшого дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності на занятті (інтерес до занять, прагнення більше пізнати, радість від активності, інтерес до матеріалу, що пропонується дорослим тощо), як використовуються педагогом методи Підвищення цієї мотивації. 10. Психологічний клімат на занятті - наявність емоційних розрядок: жартів, усмішок, використання гумористичних картинок, приказок, афоризмів із коментарями, невеликих віршів, музичних хвилинок тощо. /Files/images/248.gif

Наприкінці заняття слід звернути увагу на таке:

• щільність заняття, тобто кількість часу, що витрачає дошкільник на навчальну діяльність. Норма - не менше 50 % і не більше 65-70 %;
• момент стомлення дітей і зниження їхньої пізнавальної активності. Визначається під час спостереження за збільшенням рухових і пасивних відволікань дітей упродовж навчальної роботи. Норма - не раніше ніж через 10-12 хвилин на занятті (залежно від тривалості заняття);
• темп і особливості закінчення заняття: швидкий темп, "зжужманість", немає часу на запитання (формування оцінно-контрольних дій), швидке, практично без коментарів закінчення.

/Files/images/248.gif

Гігієнічні вимоги до заняття:

/Files/images/IMG_1488.JPG1) температурний режим: +15 — +18° С, вологість: 30-60%;

2) фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання);

3) освітлення;

4) попередження стомлення і перевтоми;

5) чергування видів діяльності;

6) своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок;

7) дотримання правильної робочої пози дошкільників;

8) відповідність меблів росту дошкільника.

/Files/images/415.gif

 
СХЕМА АНАЛІЗУ ЗАНЯТТЯ З ФІЗКУЛЬТУРИ:

1. Підготовка посібників (їхня кількість, розташування). 2. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог. 3. Розподіл фізичного навантаження за окремими частинами заняття. 4. Зв'язок із попереднім заняттям (закріплення, ускладнення окремих видів рухів). /Files/images/415.gif

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ:

• Тривалість заняття, тривалість кожної частини, навантаження./Files/images/333.jpg • Кількість дітей, що виконує рухи. • Характер активності дітей під час виконання рухів. • Якість показу вправ вихователем. • Відповідність показу і словесного впливу. • Індивідуальна робота з дітьми. • Навчальний характер оцінки виконання рухів дітьми. • Володіння вихователем прийомами навчання. • Оволодіння дітьми програмовим матеріалом. • Моторна та загальна щільність заняття. /Files/images/415.gif

 
 
 
 
 
 
 
 
КОНТРОЛЬ ЗА ЗАНЯТТЯМ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

У системі медико-педагогічного контролю головне місце відводиться аналізу занять з фізичної культури як основній формі організованого навчання дітей фізичним рухам та формування їх фізичної досконалості.

/Files/images/415.gif

Головний зміст цього контролю складає:

• визначення рівня фізичних навантажень на організм дітей, їх відповідність віковим та анатомо-фізіологічним можливостям; • визначення правильності побудови заняття, його моторної щільності. /Files/images/123.gif

Правильність побудови заняття з фізичної культури можна встановити нескладними методами дослідження.

Візуальне спостереження дозволяє виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров'я та рівню рухової підготовленості дошкільників.Спостереження дають можливість судити про ступінь втомлення дітей за зовнішніми ознаками:

невелике, звичайне втомлення- незначне почервоніння шкіри, незначна пітливість, трохи прискорене або рівне дихання, чітке виконання рухових завдань, відсутність скарг на втомлення; - середній ступень втомлення- значне почервоніння шкіри, значна пітливість /особливо обличчя/ частіше дихання з періодичними глибокими вдихами і видихами, порушення координації рухів /нечітке виконання рухових завдань, додаткові рухи, незначні погойдування тулуба/, скарги на втомлення ; - значне втомлення /перевтомлення/ - різке почервоніння або збліднення шкіри /особливо обличчя/, загальна значна пітливість, часте, поверхове та аритмічне дихання, порушення координації рухів, тремтіння кінцівок, скарги на головокружіння, головний біль, нудоту.

/Files/images/IMG_8207.JPGХронометрування дозволяє підрахувати загальну та моторну щільність заняття.
Загальна щільність визначається співвідношенням раціонально використаного часу до загальної тривалості заняття у відсотках.
До раціонально часу заняття відноситься часвикористаний на виконання вправ, сприймання та осмислення дітьми пояснень, вказівок, спостереження за показом рухів та за виконанням вправ іншими дітьми, організований аналіз дій своїх товаришів, допоміжні дії - перешикування, установка посібників, і т.д.
До нераціональних витрат часу відносяться:передчасне завершення заняття, перерви в занятті, що викликані порушенням дисципліни, поганою підготовленістю до заняття тощо.
Загальна щільність заняття вважається достатньоюпри завантаженні його не менш ніж на 80 %.
Моторна щільність заняття підраховується за схемою: у першій графі записують всі види рухової діяльності дитини /ходьба, біг, виконання вправ, гра та інш./, за якою спостерігають протягом всього заняття. У другій графі відмічають показання секундоміра . Фіксують початок заняття та його закінчення. У схемі визначають початок кожного виду діяльності дитини, за якою ведуть спостереження. Кінець його є початком відліку часу виконання наступної дії /секундомір не вимикається/. По закінченні заняття підраховують час, витрачений на виконання вправ та інші види рухової діяльності.
Моторна щільність визначається співвідношенням часу, витраченого на безпосереднє виконання вправ дитиною /за якою спостерігали/ до всього часу тривалості заняття у відсотках. Наприклад, тривалість заняття у середній групі була 28 хв. Діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, брали участь у рухливій грі, перешиковувалися - 20 хв. Моторна щільність заняття з фізкультури у даному випадку становить: 20×100:28=71% .
Моторна щільність змінюється залежно від змісту, організації, методики проведення заняття, наявності достатньої кількості інвентаря, рухової підготовленості дітей даної групи. Вона буде нижчою, коли дітям запропонують нові незнайомі їм фізичні вправи. Оптимальною моторною щільністю заняття слід вважати для молодшої групи - 60 - 65 % середньої групи - 65 - 70% , старшої групи - 70-75% підготовчої групи - 75 - 80%.
Критерієм ефективності оздоровчого ефекту заняття є показники моторної щільності вищі за оптимальну.

Визначення фізичного навантаження дозволяє оцінити вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей, визначити фізіологічну криву. Об'єктивним показником впливу фізичного навантаження на дитину є частота пульсу та частота дихання.

Частоту пульсу підраховують (за 10-секундними відрізками та помножують на 6) 6-7 разів у ході заняття:
• перед початком заняття - за 3 хв. до нього;
• після виконання загальнорозвивальних вправ;
• у середині основних рухів (після другого-третього рухів);
• після останнього основного руху;
• після рухливої гри;
• наприкінці заключної частини;
• через 3-5 хв. після закінчення заняття.
Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дошкільників. Тому в окремих дітей пульс може значно відрізнятися від вищевказаних середніх даних.
При незначному навантаженні (вправи з рівноваги, метання предметів у ціль, на дальність, ігри середньої рухливості) серце скорочується 120- 136 разів за хвилину. При середньому навантаженні - 150-160 разів за хвилину. При високому навантаженні (біг з максимальною швидкістю, лазіння по канату, ігри високої рухливості) - 170-180 разів за хвилину.
Для дітей основної медичної групи гранично допустимі такі навантаження, що викликають частоту серцевих скорочень у дітей 3-4років до 140-160 ударів за хвилину; у дітей 5-6 років 150-180 ударів за хвилину, хоча цей стан дітей має бути коротким - упродовж 2 хв. При правильній побудові заняття пульс відновлюється протягом 3-5 хвилин. У заключній частині він більший від нормального. Якщо пульс відновився вже у заключній частині - навантаження мале, а якщо після 5-хвилинного відпочинку удари прискорені - завелике.
Частота дихання. Під час спокою частота дихання у дошкільників має такі величини за І хв.: 3 роки - 28-30 разів; 4роки - 26-28 разів; 5 років - 24-28 разів; 6років - 22- 24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання може збільшуватися навіть удвічі. Під час виконання інтенсивних рухових дій, вона може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ їх необхідно припинити. Час повернення частоти дихання після заняття фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня стомленості та тренованості організму дитини.

/Files/images/123.gif

Організація занять з фізкультури

для дітей підготовчої медичної підгрупи


Діти підготовчої медичної підгрупи (схильні до захворювань) у змозі виконувати програмні вимоги, але з обмеженням, що обумовлюється станом здоров'я. Для дітей, які часто слабують на гострі респіраторні захворювання, гранично допустимою є частота серцевих скорочень до 170 ударів на хвилину, а для дітей з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів - 150 ударів. Тому ослаблених дітей треба обмежувати у виконанні вправ на швидкість і тих, що вимагають силових зусиль (біг, стрибки, ігри високої рухливості, естафети)./Files/images/DSC01706.JPG

Такі діти на початку навчального року виконують загалом всі вимоги програми, але рухи, що викликають серцеві скорочення вище 150 ударів на хвилину, - лише у 50 відсотків інтенсивності навантаження здорових дітей. У січні-лютому навантаження збільшується до 75 відсотків, у квітні-травні доводиться до 100 відсотків за умови, що дитина регулярно відвідувала дитячий садок. Діти, що повернулися до своєї групи після перенесеного гострого респіраторного захворювання, беруть участь у занятті з фізкультури з першого дня, але інтенсивні навантаження вдвічі менші, ніж для здорової дитини (незалежно від періоду навчального року). Протягом 3-4 тижня навантаження поступово збільшують.

Малята з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів на початку навчального року і після перенесених гострих респіраторних захворювань у перші дні в садку отримують чверть інтенсивності навантажень з подальшим поступовим збільшенням її обсягу. Якщо стан здоров'я дитини дозволяє, навантаження доводять до рівня, прийнятого для підготовчої групи. Щодо дітей, які слабують на рецидивуючий бронхіт, важливо звернути увагу на постановку правильного дихання. Таким дітям рекомендується більше вправ на верхній плечовий пояс, на профілактику порушень постави та плоскостопості. Для них інтенсивні навантаження - у половинному обсязі, причому краще вдвічі зменшити кількість повторень вправ, залишаючи досить високою швидкість виконання. До дітей з короткозорістю 3,0-4,0 Д, а також косоокістю потрібно бути дуже уважними під час вправ зі статичною напругою, різкими рухами, струсами.

Стрибки у довжину, висоту, зістрибування таким малятам можна виконувати лише на м'якому грунті або матах, поролоні. Строго обмежувати вправи на віджимання, піднімання прямих ніг з положення лежачи на спині, скорочується час утримання статичної пози типу "рибка", "ластівка". Перетягування каната, лазіння по канату і жердині, різкий ривок з місця з максимальною швидкістю -протипоказані.

Інтенсивність фізичних навантажень для дітей з вадами зору необхідно підвищувати поступово і дуже обережно. Під час рухливих ігор, бігу, ходьбі на лижах тощо за ними треба уважно стежити, щоб за першими ж ознаками втоми перевести на спокійний вид рухової діяльності. Діти, що перенесли ревмоатаку, через рік після неї поступово входять у навантаження.; для них обмежуються такі вправи, що викликають частоту серцевих скорочень понад 150 ударів на хвилину,- скорочується тривалість бігу на швидкість, обмежується участь в естафетах, рухливих іграх.

Вправи зі статичною напругою, стрибки використовуються дуже обережно. Рекомендуються вправи на зміцнення м'язів спини, живота. Навантаження збільшується поступово, вправ зі складних вихідних положень уникають. Діти, які слабують на діабет чи ожиріння, також мають обмежуватись у фізичних навантаженнях (пульс не більше як, 150 ударів на хвилину) . А от тривалість помірних навантажень (наприклад, повільний біг, ходьба у середньому темпі) рекомендується збільшувати. Невеликі навантаження слід давати дітям, у яких стан здоров'я добрий, а рівень розвитку фізичних якостей низький. Але для них обсяг вправ та їх інтенсивність збільшують швидше, ніж для ослаблених малят.

 

 

Оцінка оздоровлювально-тренувального ефекту: пульсометрія 
Міні-консультація

    Правильність побудови заняття з фізичної культури та якість пристосувальних реакцій організму дитини можна встановити за допомогою нескладних методів дослідження. Так, дані візуального спостереження та бесіди дозволяють виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров’я та рівню рухової підготовленості дошкільників.
    Спостереження дозволяють виявити ступінь втоми дітей за зовнішніми ознаками. Треба звернути увагу на забарвлення шкіри, ступінь пітливості, вираз обличчя, характер дихання, координацію рухів та увагу дітей. Виявлення їхнього самопочуття доповнюють певні дані.
    Основний показник реакції організму на загальні навантаження – частота пульсу. 
    Для оцінки впливу фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей під час заняття визначають фізіологічну криву (графічне відображення впливу запропонованого фізичного навантаження на організм дитини протягом усього заняття). Для цього підраховують пульс за 10-секундними відрізками до початку заняття, на початку та наприкінці кожної її частини, безпосередньо перед початком й одразу після закінчення окремих (найбільш інтенсивних) фізичних вправ. 
    Проводячи пульсометрію у дітей, враховують таку орієнтовну динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%, підготовчої – на 20-25%, під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хвилин після завершення заняття.
    На основі одержаних даних креслять фізіологічну криву заняття, при цьому по горизонталі зазначають тривалість кожної частини заняття (підготовчої, основної та заключної) та окремих, найбільш інтенсивних вправ, а по вертикалі – реакція організму на навантаження порівняно з вихідними даними.
    Фізіологічна крива повинна мати лінію, яка поступово піднімається з основної частини заняття на 80-100% щодо вихідних величин з декількома зубцями при виконанні найбільш інтенсивних вправ і значно знижується наприкінці заняття. Незначний підйом і плоска форма кривої свідчить про недостатнє навантаження. Якщо пульс при виконанні окремих вправ не досягає 140-150 ударів за хвилину, то можна розраховувати на позитивний тренувальний ефект заняття. Значне частішання пульсу та відсутність тенденції фізіологічної кривої до зниження наприкінці заняття свідчить про значне навантаження. При цьому необхідно також ураховувати, що пульсова реакція залежить не лише від обсягу навантаження та ступеня фізіологічної підготовленості дітей, а й від типологічних особливостей нервової системи дошкільнят і характеру фізичних вправ.
    Пульс є об’єктивним показником впливу фізичних вправ на серцево-судинну систему дитини.
 
    Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дошкільнят. Тому в окремих дітей пульс може значно відрізнятися від вказаних вище середніх даних.
    Після незначного фізичного навантаження (виконання вправ з рівноваги, метання предметів у цілі й на дальність, ігри середньої рухливості) серце скорочується 120-135 разів на хвилину, після середнього – 150-160 разів за хвилину, після значного навантаження (біг з максимальною швидкістю, лазіння по кабінету, ігри високої рухливості) пульс може бути 170-180, а в деяких випадках – до 200 ударів за хвилину. Однак його показники значно залежать від індивідуальних особливостей дитини, ступеня фізичної підготовленості та стану її серцево-судинної системи.
    За рекомендаціями ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), фізіологічну норму серцевих скорочень для здорових дітей за максимальних навантажень обчислюють за формулою:
    220 – (середні дані пульсу) = 220-110 (пульс хлопчика 3-х років) = 110 у.п.
    Частота дихання свідчить про стан дихальної системи дитини. Під час спокою частота дихання у дошкільнят має такі величини (за 1 хв): у трирічних дітей – 28-30, чотирирічних – 26-28, п’ятирічних – 24-26, шестирічних – 22-24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання дитини може збільшуватись навіть удвічі. Час повернення частоти дихання після занять фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня втоми та тренованості організму дитини. Під час виконання інтенсивних рухових дій, коли організмові дошкільняти потрібна більша кількість кисню, частота дихання може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки у дітей під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ такі ігри та вправи необхідно припинити.
    Відомо, що оздоровлювальний і тренувальний ефекти занять фізкультурою можуть бути досягнуті лише в тому випадку, коли вибір засобів та методів буде відповідати віковим особливостям і функціональним можливостям дітей дошкільного віку.

 

ЗАГАРТОВУЄМОСЬ

Період дітей від 1 до 6 – 7 років умовно називають періодом молочних зубів, який розподіляють на перед дошкільний і дошкільний.

            У перед дошкільний період (від 1 до 3 років) у здорової дитини спостерігаються значні зміни в фізичному й нервово - психічному розвитку. Далі вдосконалюються будова і функції центральної нервової системи, внутрішніх органів, кісткової й м'язової системи.

            Дошкільний період ( від 3 до 6 - 7 років) – дуже важливий етап у розвитку дитини. У ці роки вона стає витривалішою до фізичних навантажень, загартованішою, рухи в неї набувають чіткості, швидко вдосконалюється мова. Розвиваються далі й удосконалюються окремі органи й системи. Ріст дітей на 4–му й 5–му роках життя трохи сповільнюється. У дошкільному віці в основному закінчується формування кісткової системи, утворюються фізичні вигини хребта в шийному, грудному, поперековому відділах.

            Кістяк дитини віком 3 – 7 років значною мірою складається з гнучкої ніжної хрящової тканини. За несприятливих умов (при неправильному положенні тіла, тривалому стоянні або сидінні, незручних меблях тощо) виникають деформації хребта і розлади постави. Що негативно позначається на функціональному стані органів дихання, кровообігу й травлення.

            У дітей віком від 5,5 до 7 років починають прорізуватися постійні зуби. Ще в перед дошкільному віці треба привчити дитину полоскати рот після кожної їди, а трирічну дитину – чистити зуби перед сном пастою або зубним порошком.

            Від тривалого напруження зору (наприклад, при поганому освітленні стола або неправильній позі за столом) м'язи очей дуже втомлюються, що може призвести до розвитку короткозорості. Щоб запобігти цьому, треба подбати про нормальне освітлення робочого місця дитини. Світло має падати прямо або з ліва, відстань від очей до предмета, який розглядає дитина, повинна становити неменьш як 30 – 35 см.

            У дошкільний період закінчується розвиток бронхолегеневого апарата, визнають значних змін серцево – судинна і травна системи, тривале анатомічне і функціональне вдосконалення ЦНС.

            Комплекс загартовуваних процедур для дітей віком 1 – 3 роки

            Повітряні ванни проводять під час гігієнічної ранкової гімнастики при температурі повітря 20 – 220. Перші процедури діти приймають у трусах, майках, шкарпетках і тапочках. Через 2 – 3 тижні можна виконувати процедуру без шкарпеток, а через 2 тижні лише в трусах. Тривалість початкових повітряних Ван до 5хв а кінцевих до 30 – 40 хв.

            Денний сон влітку бажано проводити на дворі при температурі повітря не вище 300. прогулянки здійснюють двічі на день при температурі повітря  взимку не нижче від – 150, а влітку не вищий за +300.

            Загартовування водою

            Для загартовування дітей віком від 1 до 3 років рекомендується застосовувати такі водні процедури: умивання, вологе обтирання, ванни для ніг. Обличчя, руки, шию миють водою, температура якої 22- 170. Загальні вологі обтирання проводять після ранкової гігієнічної гімнастики температура води має становити: початкова узимку - 340 улітку 330, кінцева – узимку 280, улітку 250.

            Ванни для ніг діти можуть починати приймати з 1,5 – 2 роки при початковій температурі води влітку – 33 – 350 взимку 35-360. Поступово раз на тиждень знижувати температуру води на один градус доводячи її до 24 – 220, тривалість 20 – 30 секунд.

            Загартовування сонячним промінням. Перебувати під променями сонця дітям можна від 3 – 5 до 20 – 15хв. двічі на день. Після цього вони приймають світло-повітряну ванну такої самої тривалості. Потім дитину обливають водою, температура якої 34 – 350С (температуру води поступово знижують до 26 – 230С).

Комплекс гартувальних процедур для дітей дошкільного віку

(від 3 до 6 – 7 років)

            Повітряні ванни діти дошкільного віку приймають під час ранкової гігієнічної гімнастики або спортивних ігор при температурі не нижчій від 200С. Тривалість першої повітряної ванни – 5 – 5хв., потім поступово її збільшують до 90хв. Істотно зміцнюється здоров'я дітей унаслідок щоденного перебування їх на свіжому повітрі: улітку – при температурі не вищій за 300с, протягом 5 – 6 годин і взимку – при температурі мінус 10 – 150С протягом 3 – 4 годин. Денний сон бажано проводити на свіжому повітрі: влітку  - при температурі не вищій за 300С, а взимку – не нижчій від мінус 10 – 150С.

            Тривалість 1-3 років  повітряних ванн – 5 – 7хв, 4 – 6 років – 10 – 12 хв., 7 – 9 років – 20 – 22 хв.

            Гартувальними процедурами для дітей дошкільного віку є умивання, вологі обтирання, обливання водою, душ, обливання ніг.

 

 

Нормативні документи

Download
19_Про забезпечення санітарного та епіде
Text Document 424.8 KB
 
Download
30_Норми харчування у навчальних та оздо
Text Document 1.2 MB
 
Download
51_Про медичний кабінет ДНЗ.rtf
Text Document 53.8 KB
 
Download
52_Інструкція з організації харчування д
Text Document 2.2 MB
 
Download
87_Порядок медичного обслуговування діте
Text Document 26.6 KB
 
Download
55_Про ізолятор.rtf
Text Document 17.8 KB
 
Download
Оснащення медичного кабінету.pdf
Adobe Acrobat Document147.4 KB
 
Download
Перелік лікарських засобівта виробів мед
Adobe Acrobat Document109.6 KB
 
Download
Постанова КМУ від 14.06.2002 року № 826
Adobe Acrobat Document155.5 KB
 

Обов’язки медичної служби

Щоденний контроль за станом здоров’я вихованців

Медичні працівники дошкільного навчального закладу мають здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично навчати дітей правил особистої гігієни, проводити профілактичні щеплення спільно з лікарем-педіатром згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ.

Щоденно медичний персонал контролює профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь. Щоденні медичні огляди дітей допомагають своєчасно виявити ознаки захворювання у дитини, ізолювати вихованця від здорових дітей і надати невідкладну медичну допомогу. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII із змінами і доповненнями.

Контроль за організацією харчування

Медична сестра дошкільного навчального закладу відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329).